Декілька десятиріч неодноразові пропозиції та проєкти щодо створення національного парку в межах реліктового лісового масиву Холодний Яр на Черкащині мандрували владними кабінетами, наштовхуючись на спротив лісових господарств та підбурюваних ними місцевих мешканців, наляканих перспективою втрати контролю за багатими природними ресурсами цього краю.

А Холодний Яр багатий на природні скарби. Це і мальовничі ландшафти, і цінні дубово-ясенові ліси,  і велика кількість реліктових рослин з часів відступу останнього льодовика, рідкісні та зникаючі червонокнижні рослини, такі як бруслина карликова, цибуля ведмежа, булатка довголиста, тюльпан дібровний, підсніжник складчастий.

Саме цвітіння останнього на початку березня щороку приваблює в Холодний Яр туристів, які приїжджають помилуватися суцільним килимом квітучих первоцвітів. Основні локації цвітіння підсніжника головним чином зосереджені в біологічному заказнику місцевого значення “Білосніжний”. Назвали його так, бо початково виявлені поля підсніжників прийняли за звичайний поширений в наших краях вид – підсніжник білосніжний (galanthus nivalis). Потім, коли виявилося, що це незвичний для цієї місцевості підсніжник складчастий (galanthus plicatus), заказник вже не перейменовували.

Слід зазначити, що підсніжник складчастий на території України поширений головним чином в Криму. Оскільки на решті території, і в тому числі у Середньому Подніпров’ї цей вид окрім Холодного Яру не зустрічається, триває довгий науковий спір, як саме цей вид так локально опинився тут? Хтось відстоює версію про реліктове походження, коли ліси Подніпров’я та Криму становили єдину екосистему, хтось про адвентивність, тобто занесення підсніжника складчастого прихожанами чи паломниками з інших країв. Остаточну крапку поставити у цьому спорі наразі важко, та залишимо його науковцям.

Раніше місця цвітіння підсніжників, надійно захованих серед холодноярських пагорбів та хащів, ретельно оберігали від чужих очей, адже торговельний промисел первоцвітами, попри заборону, на жаль не тільки не згортається, але і набирає обертів. Та завдяки невтомним ентузіастам своєї справи: завідувачу філіалу “Холодний Яр” Богданові Легонякові, директорові ННІ природничих та аграрних наук Черкаського національного університету Максимові Гаврилюку та його студентам, які щороку в період цвітіння первоцвітів організовують охорону ареалів підсніжників, з’явилася можливість розвитку туристичного потенціалу цих місць. Туристам тут раді, звісно за умови дотримання ними правил — не зривати, не викопувати, не витоптувати квіти. 

Та Холодний Яр цікавий не тільки килимами підсніжників. Разом з їх цвітінням ліси Холодного Яру вкриває яскраво зелене листя ведмежої цибулі (черемші), пізніше зацвітає жовтими квітами тюльпан дібровний, галявини встилає барвінок малий.

Холодний Яр знаменитий своїми цілющими джерелами, серед яких джерело “Живун” (в урочищі Атаманський парк), “Дзюркало” (в селі Мельники), “Монастирське джерело” (поблизу Мотронинського монастиря).

В цілому на території Холодного Яру зафіксовано зростання 467 видів рослин, 215 видів грибів, 143 видів птахів та 32 види ссавців.

Раніше все це природне розмаїття охоронялося мережею розрізнених локальних об’єктів природно заповідного фонду, як то вже згаданий заказник “Білосніжний”, заказники “Зам’ятницький”, “Зубіївський”, “Оля”, “Тюльпан дібровний” тощо. Найбільший з ПЗФ — пам’ятка природи загальнодержавного значення “Холодний Яр” обіймала площу у 553 га. Загальна ж площа заповідного фонду складала лише 8% від території Холодного Яру. Новостворений Національний природний парк обійматиме площу непорівнянно більшу – 6833,5 га, тобто майже 97% території.

Водночас Холодний Яр — це не тільки природна територія, цікава своїми ландшафтами, рідкісними та цінними червонокнижними рослинами, що потребують захисту з боку держави. Холодний Яр — сакральна місцина українського нескореного духу, що має неабияке історичне та культурне значення.

На території Холодного Яру налічується понад 150 археологічних, історичних та наукових об’єктів.  Найвідомішими з них є Мотронинське (Скіфське) городище 6 ст. до н.е. з оборонними валами, віковий дуб “Максима Залізняка”, Троїцька церква Мотронинського монастиря (пам’ятка архітектури – 1805 р.), численні пам’ятні місця визвольних змагань українського народу часів Коліївщини та Холодноярської республіки. Все це теж приваблює туристів, щороку проводяться патріотичні та етно- фестивалі, число відвідувачів постійно збільшується, що створює додаткове навантаження на екосистему території.

Природно, що неабиякий туристичний потенціал вимагає і розвитку інфраструктури. Раніше це завдання гальмувалося зокрема високою кількістю розрізнених землекористувачів та орендарів, чия господарська діяльність була слабо пов’язана з природним та історико-культурним потенціалом території. Тому, маємо надію, створення Національного природного парку “Холодний Яр” не тільки захистить унікальну екосистему цього краю від безконтрольного споживання та винищування, але і сприятиме розумному розвитку туристичної галузі.