Рішення КС

У серпні 47 депутатів, зокрема від ОПЗЖ та “За майбутнє” (в депутатському колі їх називають “майбахами”), звернулись до КС з трьома поданнями щодо законності певних норм законодавства щодо спецконфіскації, щодо декларування доходів, моніторингу способу життя, законності здобуття активів.

27 жовтня Конституційний Суд виніс рішення, яким визнав такою, що не відповідає Конституції, кримінальну статтю 366-1, яка передбачала відповідальність за недостовірне декларування.

Окрім цього, посилаючись на те, що судова влада в Україні має бути незалежною, зокрема і від виконавчої та законодавчої гілок влади, Суд зазначив, що електронне декларування щодо суддів негативно впливає на цю їхню незалежність.

“Боротьба з корупцією не повинна впливати на незалежність судової влади. Крім того, процес перевірки на предмет виявлення корупції, звільнення та притягнення до відповідальності осіб, які не пройшли перевірки, може використовуватися як інструмент для зловживання та усунення політично небажаних суддів”, – йдеться в рішенні КС.

Відтак КС дійшов висновку, що пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6–10¹, 12, 12¹ частини першої, частини друга – п’ята статті 12, частина друга статті 13, частина друга статті 13¹, стаття 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48–51, частини друга, третя статті 52, стаття 65 Закону № 1700 суперечать статті 6, частинам першій, другій статті 126, частинам першій, другій статті 149 Конституції України.

Він також визнав, що покарання за 366¹ КК України є надмірним, бо ним “створюються законодавчі основи для безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності за діяння, за яке настає менш сувора юридична відповідальність”.

“Негативні наслідки, яких зазнає особа, притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтею 366¹ КК України, непропорційні шкоді, яка настала або могла настати у разі вчинення відповідних діянь”, – зазначено в рішенні суду.

Про що статті, які скасував КС?

Рішенням КС НАЗК позбавляється таких свої функцій:

• координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупційних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм;
• здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.

НАЗК більше не матиме доступу до інформації з обмеженим доступом, необхідної для виконання своїх повноважень.

НАЗК втратить “безпосередній автоматизований доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування”, не зможе “користуватися державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами. Отримання інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється у порядку та обсязі, визначених спільним наказом Національного агентства та Генерального прокурора”.

Національне агентств з запобігання корупції більше не зможе:

• отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону;
• проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах…, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм, створення та функціонування внутрішніх і регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, захисту викривачів;
• вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, захисту викривачів;
• отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом;
• звертатися до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених цим Законом вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
• у разі встановлення ним доказів того, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула необґрунтовані активи або що такі активи набула інша особа за її дорученням чи в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, – порушувати перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою або у визначених законом випадках – перед Офісом Генерального прокурора питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
• ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень.

Перелік скасованих КС норм закону свідчить: НАЗК тепер – просто група людей на зарплаті, в них забрали всі реальні повноваження, в тому числі – щодо контролю і перевірок декларацій, контролю своєчасності їхнього подання, повноваження  проведення їхніх повних перевірок, повноваження вести моніторинг життя суб’єктів декларування.

Незалежно від того, що тепер робитимуть суб’єкти декларування, ніхто не зможе з цим нічого зробити, оскільки нема уповноваженого на це суб’єкта. НАЗК тепер просто весільний генерал – можна всім говорити, що в нас є антикорупційний орган, ось він, нікуди не дівся (можна доручити це зробити Арахамії, у якого задекларована вартість будинку нижча реальної), і вже не паритись щодо декларування.

Як це вплине на діяльність НАБУ і САП?

За законом, НАБУ і САП займаються злочинами за статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (щодо співробітників юросіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу.

Рішенням КС статтю 366-1 (декларування недостовірної інформації), яка передбачала до 3 років ув’язнення за цей злочин, скасували.

Крім того, НАЗК робило (принаймні, мало повноваження і обов’язок) величезний масив роботи щодо аналізу даних. НАБУ не має повноважень це робити, по факту вони працюють як Нацполіція – отримав повідомлення про злочин/дізнався сам – внісся в ЄРДР – працюєш в рамках КПК. НАЗК рамками КПК не було обмежене, оскільки вони не є органом слідства, лише аналітичним з правом формувати політику в сфері боротьби з корупцією.

По суті, подавати декларації тепер немає особливої необхідності, оскільки скасовано кримінальну відповідальність за умисне неподання (можна писати будь-що там, тому що недостовірність теж не карається кримінально), а в органу, уповноваженого копнути уклоніста, вже немає на те повноважень.

Директор НАБУ Артем Ситник вже поскаржився, що їм доведеться закрити 100 проваджень.

“Станом на 27 жовтня 2020 року в роботі НАБУ перебувало 110 кримінальних проваджень, в межах яких детективи досліджують близько 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до е-декларацій. 7 особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, повідомлено про підозру. 34 справи скеровано до суду. Щодо 13 осіб є рішення суду (6 вироків, щодо 7 осіб справи закриті за нереабілітуючими підставами). Через рішення КСУ всі ці справи мають бути закриті. Тож посадовці, викриті на зловживаннях, уникнуть відповідальності”, — повідомили в НАБУ.

У відомстві наголошують, що рішення було політичним і у такий спосіб КСУ захищає інтереси окремих суддів, проти яких було відкрито кримінальне провадження.

Конфлікт інтересів у суддів

Вже після оголошення рішення НАЗК заявило про наявність у суддів Ірини Завгородньої та Сергія Головатого конфлікту інтересів під час ухвалення рішення – закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов.

У декларації Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 млн грн недостовірних відомостей, а в його колеги Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тис. грн, у декларації за 2019 рік — 754 тис. грн.

Сам Головатий, щоправда, заявив, що він не підтримував рішення від 27 жовтня, яким скасовано кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.

Як повідомляли “Схеми”, голова Конституційного Суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної Республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи.

Юрист Роман Маселко повідомив, що 30 жовтня Голосіївський суд має розглядати протокол за порушення правил декларування щодо судді КСУ Володимира Мойсика, а 9 листопада – щодо його колеги Ігоря Сліденка.

Що ми більше не побачимо?

Вже вчора НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.

Завдяки цьому реєстру журналісти, а слідом за ними українці змогли дізнатись, що президент Володимир Зеленский забув вказати придбання ОВДП на 5 мільйонів гривень та продав свій будинок депутату від “Слуги народу” Юрію Киселю.

Що керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак придбав автомобіль Mercedes-Benz S 350 (2019 року випуску), і вартість авто – 2 мільйони 972 тисячі 776 гривень.

Так само з реєстру ми дізнались, що кілька років тому Сергій Льовочкін позичив 5 мільйонів гривень у мами і купив за 2,6 млн грн Mercedes.

Завдяки реєстру ми дізнались про 80 компаній, які оформлені на дружину Медведчука Оксану Марченко та що вона стала однією з власниць каналу “1+1.

Тепер ця можливість закрита.

Голова НАЗК вже звернувся до парламенту з проханням про невідкладне внесення змін в законодавство. Оскільки воно фактично блокує призначення переможців місцевих виборів.

Але колишній народний депутат Леонід Ємець вказує, що якщо поновити статтю 366-1 (декларування недостовірної інформації), то тепер КС її зможе скасувати вже й без розгляду.

А якщо КС не скасує новоухвалені норми, то все одно всі фігуранти справ про недостовірне декларування можуть виграти свої справи в ЄСПЛ. “Норми по НАЗК можна поновити частково, якщо вони не стосуватимуться суддів”, – зауважив майбутній депутат Київради, який ризикує не приступити до роботи через втрату повноважень НАЗК.

Депутат від “Голосу” Андрій Осадчук також не виключає скасування нових норм через КС. “Біда в тому, що весь масив декларацій за 4 роки – коту під хвіст. А цінність процесу декларування саме в накопиченні декларацій посадовця за послідовні роки”, – наголосив він.

Втім, втрата даних – не єдина біда.

Закон про електронне декларування був однією з умов отримання Україною безвізу.