#Букви поспілкувалися з Софією, аби дізнатися більше про волонтерів та чого нині потребують українські захисники.

Журавльова закінчила Києво-Могилянську Академію та Національний Юридичний Університет імені Ярослава Мудрого, працює в IT-компанії, а також має власну туристичну агенцію. 

В Instagram за діяльністю Софії стежать понад 18 тисяч підписників, які всіляко підтримують її під час грошових зборів та словами подяки. Її стрічка – повна дописів з фотографіями на тлі коробок, пакетів з речами, продуктами, ліками та автівками для бійців української армії.

За словами волонтерки, після початку повномасштабної російсько-української війни життя змінилось докорінно: “Неможливо спокійно жити, коли знаєш, що наші хлопці гинуть та їх катують”, — сказала Софія.

На її думку, сьогодні всі українці мають закумулювати свої сили заради перемоги.

“Ворог підступний, але тупий, нас менше, але рівень підготовки в нас вищий за рашистський”, — сказала волонтерка. Вона зазначила, що після того, як дізнаєшся, що помирають знайомі, друзі, рідні та близькі на фронті, починаєш “прокидатися”. 

— Як то кажуть “зима близько”. Як можна оцінити забезпеченість наших військових усім необхідним для холодної пори? 

— На мою думку, рівень забезпечення – недостатній, оскільки є реально крута американська та британська форма, спальники, взуття, які рятують під час холодів. І які ми вже закупили та почали передавати хлопцям. Але я вважаю, що це мають купувати не військові, вони й так роблять дуже багато. 

— Які запити наразі поступають найчастіше? Ліки? Одяг? Техніка? 

— Все потрібно: і ліки, і одяг, і техніка. Це ж розхідники, тому вони дуже швидко втрачають свою придатність. Саме тому ми маємо продовжувати допомагати нашим хлопцям, до самої перемоги. 

Кока-кола. Дуже її люблять, смачна ковбаска, цукерки, звичайні речі, там цього, звісно, немає. Смачна їжа, сигарети, це найпростіше, але необхідне. 

— Як би ти оцінила навантаження на волонтерів зараз, та чи зменшилося воно порівняно з початком повномасштабного вторгнення? 

Різні волонтери —  різне навантаження. Я повністю віддаюсь цій справі, це мій фронт. Як можна його виміряти чи порівняти, не знаю, я цим живу 24/7. Моє навантаження тільки збільшується, за інших сказати не можу. 

— Чи вплинуло волонтерство на твій психічний та емоційний стан після 24 лютого? 

Мій психічний та емоційний стан —  катастрофа. Тому, що постійно здається, що робиш недостатньо. Волонтерство виснажує, але жити під катами та покидьками – гірше за смерть, тому ми не зупинимось. Ніколи. Свобода або смерть!

Софія зазначила, що найкраще допомагати українським захисникам безпосередньо. Існує безліч благодійних фондів, які підтримують військових, втім, за її словами, якщо є довірені волонтери, варто надавати підтримку через них: “Я вважаю, що так поміч буде доходити швидше”, — резюмувала Журавльова.

В одному зі своїх дописів Софія поділилася, що одного разу їй дорікнули, нібито вона зовсім не схожа на волонтерку. У відповідь Журавльова написала, що саме її впізнають у магазинах, аптеках, де найчастіше закуповується допомога бійцям.

“Які ознаки волонтера? Ось мене знають в аптеках. Санітарки мені вже не кричать “куди по помитій”. Лікарі дзвонять мені частіше ніж своїм рідним. У військторгах мене обслуговують телефоном та без черги. У супермаркеті ми завантажуємось на вантажному виході. Я можу зробити водію укол, поки ми їдемо. Їм я винятково на ходу. Сплю менше студентів під час сесії”, — написала Софія.