То що, зовсім порожньо?
Пусте казначейство чи ні – на цьому питанні досить часто буває багато спекуляцій. Критики уряду активно використовують тему наповнення скарбниці. У відповідь уряд доводить, що гроші є. Тут мають рацію і ті, й інші, оскільки бувають ситуації, коли гроші є, але їх одразу немає – практично як з медом у Вінні-Пуха. І, на жаль, останнім часом такі ситуації бувають досить часто.
Гроші заходять у казначейство щодня, але щодня і виходять з нього для фінансування бюджетних потреб. Наприклад, днями на рахунку казначейства на початок дня було близько 30 млрд грн. Тобто гроші ніби були – в уряді абсолютно справедливо на той момент могли сказати, мовляв, дивіться, офіційно підтверджуємо, що гроші є. Але в цей самий день витрат було заплановано більше 30 млрд грн. Якби покрили всі витратні статті, то за підсумком дня грошей би не залишилося. Найгірше, коли прихід грошей менший, ніж необхідні витрати, що, власне, і спостерігаємо зараз.
Якщо нестача грошей відбувається перманентно, то уряду нічого не залишається, як переводити бюджет у ручне управління. Запровадити вибірковий підхід до виділення бюджетних коштів – на щось гроші даються, на щось – ні. Це, м’яко кажучи, дуже погана ситуація. Ще гірше, коли це відбувається в кінці року. Зазвичай до цього часу в казначействі накопичується якийсь запас коштів. Він і дозволяє покривати бюджетні потреби, які в кінці року, як правило, збільшуються. Але зараз необхідного запасу грошей немає, і уряду доводиться урізати витрати.
Поки в Кабміні в цьому не зізнаються, але в ЗМІ вже з’явилася інформація про припинення фінансування всіх незахищених статей, а це пенсії, соцвиплати, зарплати чиновникам, покриття держборгу. За неофіційною інформацією, в уряді готувалися до цього ще кілька місяців тому, і питання було лише в моменті початку урізання витрат. Судячи з інформації, що з’явилася, – час настав. Доходи не ростуть, а витрати тільки збільшуються. Ось днями президент Володимир Зеленський ініціював виплату по 8 тис. грн всім, хто постраждав від закриття бізнесу через карантин. Це додатково близько 10 млрд грн. Гроші планується виділити з фонду боротьби з COVID-19.
Де брати гроші?
Єдиний вихід із ситуації – знайти, де взяти гроші. Джерел не так багато. Можна було, звичайно, поборотися зі схемами і контрабандою на митниці, але цього не зробили. Тож лишається сподіватися на кредити МВФ і Євросоюзу, розміщення ОВДП і на додаткову емісію.
Переговори з МВФ, які ускладнилися влітку через рішення Конституційного Суду про незаконність призначення голови НАБУ Ситника, а потім ще й рішення КС про декларації, як не дивно, але зрушили з місця.
За неофіційною інформацією, влада України активно працює над тим, щоб в першій декаді грудня місія МВФ розпочала роботу з аналізу програми кредитування Stand-by, кошти за якою в повному обсязі призначені для держбюджету. Про можливість отримання траншу не говорить практично ніхто. Можливо, лише Мінфін таємно сподівається на це.
На даному етапі з МВФ, перш за все, потрібно узгодити проєкт держбюджету на 2021 рік зі скороченням дефіциту з 6% до можливо 5,3% і зниженням зростання ВВП, і якось вирішити ситуацію з декларуванням і самим КС. Якщо все піде за планом, то місія МВФ, найімовірніше, матиме позитивний висновок – головне встигнути до різдвяних канікул.
Висновок місії стане позитивним сигналом кредиторам, і практично відразу ЄС зможе виділити другий транш макрофінансової допомоги в сумі 600 млн євро. Мінфін, якщо встигне, зможе вийти з розміщенням євробондів.
Якщо з МВФ щось піде не так, то Мінфін все одно зможе вийти з розміщенням на зовнішньому ринку, але на гірших умовах. Напевно буде продовжено розміщення і на внутрішньому ринку – тільки 24 листопада Мінфін залучив таким чином майже 16,8 млрд грн. Але цього, звичайно ж, мало.
Для поправки бюджету може бути проведена і додаткова емісія гривні Національним банком. Сам НБУ не може згідно із законом безпосередньо купувати ОВДП уряду, але може видавати рефінансування банкам, які в свою чергу і будуть викуповувати ОВДП. Такий спосіб підтримки бюджету небезпечний зростанням інфляції, але лише в тому випадку, якщо відбувається надмірний викуп ОВДП. Якщо процес прорахований і контрольований, то ризики мінімальні. Про можливість такого варіанту вже говорив новий радник глави Офісу Президента Тимофій Мілованов.
Таким чином, навіть без траншу МВФ до кінця року, великої трагедії не станеться. Але якщо буде провалено роботу місії, то ситуація ускладниться істотно. Чи не єдиним виходом із ситуації в цьому випадку може стати емісія. Може навіть постати питання про заміну не тільки міністра фінансів, але й прем’єр-міністра. До речі, не виключено, що Денис Шмигаль побоюється такого варіанту. 10 листопада в інтерв’ю на каналі “Україна 24” він несподівано для прем’єр-міністра практично відхрестився від бюджетних проблем: “Це питання наповнення державного бюджету та можливостей держбюджету – не моє питання”, – заявив Шмигаль.
.