Політичні партії та небайдужі роблять усе можливе, щоб вибудовувати вигідну віртуальну картинку світу, ігноруючи більшість правил соцмереж. Відповідальні за рейтинг президента Зеленського – не виняток. Facebook, спираючись на розслідування #Букв, уже видаляв сітку провладних ботів та груп, які порушували правила соцмережі в інтересах президента, а ФБР почало розслідування.

Досвід бере дорого, але пояснює доступно. Технологи Офісу президента зменшили оберти та змістили фокус з агресивної та помітної Facebook-діяльності ботами в бік  безпечнішої  анонімної гри за допомогою інших соцмереж, ЗМІ та блогерів.

Сторінки, з яких “мочили” політичних конкурентів та прославляли оточення президента, пішли на дно. А сотні акаунтів, створених під вибори та підтримку іміджу Зеленського, залишилися. Тож #Букви проаналізували, чим дихає український провладний Facebook.

Піарили, піарять і будуть піарити — що сталося з передвиборчими сторінками президента та Зе-команди

Більшість сторінок, які створювали під президентські вибори, опинилися у відстійнику. Ними зараз ніхто не займається. Кілька сторінок з’єднали з рупорами Зе-команди, а деякі з них стали агрегаторами для рупорів.

Цікаво, що одну з найактивніших сторінок підтримки Зеленського прив’язали до офіційного акаунту ОП.

На “передвиборчу сторінку” продовжують робити репости з офіційного акаунту ОП, щоб покращити основні метрики соцмережі.

Сторінка Зе-команди, створена під вибори, перетворилася на “медіа про Україну”, стрічка якого наповнена дописами на підтримку Зеленського.

Проаналізувавши агрегатори, які утворилися на базі сторінок під вибори, #Букви дійшли висновку, що у Зеленського на політичну рекламу, за яку потім буде соромно перед Facebook, гроші майже не витрачають.

А раніше витрачали. Загалом на просування провладних сторінок, які забанив Facebook після розслідування #Букв, витратили близько 210 тисяч доларів.

Політична реклама у Facebook. Що крім основних сторінок?

На офіційній сторінці “слуг народу” регулярно розміщують політичну рекламу. Витрати за перший тиждень вересня становлять $1 131.

Рекламувати намагаються все потроху. Втім, публікації набирають по кілька десятків лайків. У кращому разі — кілька поширень від однієї людини.

Політична реклама Зеленського та його “командорів” інколи з’являється на сторінках невідомих (а буває й однойменних) медіа. Але системність та бюджети не можуть зрівнятися з показниками минулого року:

Президентова армія та її робота

Володимира Олександровича у соціальних мережах підтримують не лише анонімні акаунти, власники яких звикли до монотонної роботи в режимі “ctrl+С ctrl+V”, а й справжні люди, які приділяють Facebook-боротьбі частину свого життя.

Уже за часів президентства Зеленського небайдужі створювали Facebook-сторінки на підтримку президента й витрачали власні [?] кошти на рекламу.

Проплачував рекламу сторінки Дмитро Іванов, який виконує роль лідера думок “президентової армії” та займається розвитком ком’юніті, яке має “топити” за Зеленського.

У центрі світлини — Михайло Федоров, український IT-підприємець, який приєднався до команди кандидата в президенти Зеленського, очоливши digital-напрям його кампанії. Після перемоги Зе-команди Федоров став наймолодшим міністром в історії України. Його призначили на посаду віцепрем’єра — міністра цифрової трансформації.

Федоров став фігурантом журналістського розслідування програми “Наші гроші”.

За даними журналістів, Федоров отримував кошти для підтримки інтернет-ресурсів команди від Сергія Шефіра (сценариста й продюсера “95 кварталу”, а нині першого помічника Зеленського) не з офіційних рахунків виборчого фонду Зеленського, а готівкою в офісі Зе-команди. При цьому бюджет на інтернет-рекламу лише в другому турі становив майже 300 тисяч доларів.

Всього, за даними руху “Чесно”, “слуги народу” приховали 1 млн грн витрат на політичну рекламу у Facebook.

Згаданий вище Дмитро Іванов, як і сотні інших активних користувачів, адмініструє кілька груп прихильників президента, самостійно наповнюючи їх контентом зі своєї власної сторінки.

Умови для вступу дуже прості: ставити провладні теги та не поливати брудом політичних опонентів:

Виходить, самі розумієте, не дуже. На сторінках регулярно поширюють образи у бік попередників:

Сторінки, які адмініструє Дмитро, не вирізняються оригінальним контентом і стилем подачі інформації. Життєвий цикл деяких із них викликає захват:

Як працює “ньюзпушинг” просторами Facebook у виконанні Зе-команди?

Під час аналізу #Букви зберегли більше сотні посилань на активні групи та сторінки, основна задача яких — створювати максимально “зелений” інфопростір.

Про неактивні групи, адміністрування яких закінчилося після виборів, розповідати немає сенсу. Але для розуміння: на світлині — лиш десята частина Зе-підписок безликого користувача Facebook, який днями воює в інтересах президента:

Ще трохи про життєвий шлях президентських сторінок:

До Зе-команди перейшли й сторінки, які створювали під просування Міхеїла Саакашвілі:

Як “армія” поширює інформацію?

Допис на підтримку чинного президента з’являється на одній із персональних сторінок фанатів президента у соцмережі:

Далі йде розгін через групи та сторінки прихильників Зеленського. Поширюють інформацію як репостом (щоб створити кращу ілюзію залучення до допису), так і цитуванням. Один прихильник президента може зробити до десяти репостів у тематичні групи:

Допис з’являється і на сторінках, у складі адміністраторів яких можуть бути дописувачі або їхні соратники:

Отже, на основних джерелах інформації, яку створюють на користь Зе-команди, з’являється солідна кількість лайків та репостів, що ає змогу дописам потрапити у рекомендації завдяки алгоритмам соцмережі.

Сторінка одного з Facebook-прихильників та членів (судячи з місця роботи, зазначеного в соцмережі) Зе-команди виглядає так:

Дописи, в яких дописувач вихваляє владу або критикує попередників (інших і немає), за напрацьованою схемою поширюють у всі спільноти підтримки:

Є серед прихильників президента й культові особистості, які вже встигли стати мемами. “Українка з Харкова, яка живе в Ізраїлі, дуже переживає за Україну і допомагає їй, чим може” за своєю популярністю та впливом вже значно обходить деяких професійних блогерів та експертів, які змінюють свої погляди залежно від напрямку політичних вітрів.

Акаунт лише з однією світлиною на аватарці набрав уже понад 22 тисячі підписників, які активно реагують на дописи.

Наталія дає власну аналітику на всі події, які стосуються влади або попередників. Присуджує “Шнобелівські премії”, разом із Зеленським перемагає Путіна та пропонує “фаховий” аналіз щодо “вагнергейту”, який починається з “ЧУШЬ СОБАЧЬЯ”.

Лідерку думок за знов-таки напрацьованою схемою репостять у групи та цитують на “новинних” сторінках, які висвітлюють діяльність влади:

На цьому чималий внесок Наталії Яшин у розвиток “України Зеленського” не закінчується. Вона рекрутує небайдужих до власних публічних сторінок та груп, щоб допомагати президенту:

Дописи у пабліках лідерки думок набирають від кількох десятків до тисячі лайків, а самі сторінки є агрегатором ідей Наталії та її бачення політики Зеленського:

“Українка з Харкова, яка живе в Ізраїлі” у справах інтернет-піару не новачок, ще у 2017 році вона воювала на боці Міхеїла Саакашвілі, створюючи спільноти підтримки, які згодом перетворилися на спільноти підтримки Зеленського:

А почалося все з того, що “українка з Харкова, яка живе в Ізраїлі” збирала гроші на шоломи для українських військових з ізраїльської спільноти.

Звітів про передачу шоломів українським бійцям #Букви не знайшли, а в коментарях помітили людей, які звинувачували жінку у шахрайстві.

Наталія має ще й канал у Telegram, який також починався як канал на підтримку Саакашвілі.

Цікаво, що постать Наталії Яшин за довгі 7 років її перебування в соцмережах обросла чималою кількістю міфів.

Перша її сторінка на Facebook з’явилася ще у 2014-му році. Втім, у тому ж році вона припинила існування.

У мережі є поширеною думка, що у 2015-му році волонтерка померла. Нібито після того її фото та ім’я почали використовувати треті особи.

Сама ж Наталія спростувала інформацію та демонструє актуальне фото з “робочого місця” в ізраїльській лікарні. І на фото – та сама жінка в тих самих окулярах, що стала інтернет-воїном у 2014-му.

Деякі члени “президентової армії” створюють собі публічні “новинні” сторінки для доброї справи, але потім усвідомлюють, що на одній любові до президента не проживеш, а радник голови ОП Михайло Подоляк, який відповідав за створення пулу блогерів, що говоритимуть про позитивні тренди у внутрішній політиці, не помічає їхню нелегку працю. Тож вони починають торгувати рекламою на будь-яку тематику, дозволену Facebook.

“Зе-ЗМІ”

Поки в анонімних Telegram-каналах та рейтингових ЗМІ з’являються поодинокі новини про успіхи чинної влади, прихильники президента створюють власні сайти, щоб прославляти президента у режимі “нон-стоп” (та заробляти на банерній рекламі).

Новини публікують на підготовлених заздалегідь сторінках для підтримки Зеленського (та Саакашвілі).

“Нижній сегмент” Зе-інтернету

Групи підтримки Зеленського знані не лише авторськими дописами та “потужною” аналітикою, а й віральним контентом, який отримує найбільше залучення.

“Армія Зеленського” підготувала стабільний рецепт успіху: взяти світлину гаранта або його конкурентів, написати на ній трохи тексту та запостити — profit, лайки та позитивні коментарі гарантовано:

Для постингу вірусного контенту навіть не потрібно розвивати свою сторінку. Часто цим займаються люди з пустих акаунтів, які, схоже, використовуються тільки для піару президента.

Коментарі зазвичай виглядають так:

Робота з офіційними сторінками представників Зе-команди

Окрім репостів усіх публікацій Офісу президента та подружжя Зеленських, “президентова армія” долучається до всіх інфоприводів, які стосуються представників Зе-команди.

Допис Миколи Тищенка, який продемонстрував свій “парламентаризм”, відтягуючи від трибуни ВР Гео Лероса, який жорстко критикував владу за зрив спецоперації щодо “вагнерівців”, відразу підхопили та поширили майже на всіх досліджуваних нами сторінках (на деяких по кілька разів):

#Букви проаналізували далеко не всі групи та сторінки, тому що їхня загальна кількість може сягати тисячі. Але логіка роботи залишається незмінною.