«До законопроєкту про мобілізацію подали 4195 правок. Це остаточна кількість. Порівняльна таблиця – понад 1,4 тисячі сторінок», – зазначив секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник Служби безпеки України Роман Костенко.

Також Костенко уточнив, що більшість правок – суттєві, але часто повторюються, тобто різні народні депутати подали до другого читання законопроєкту фактично аналогічні пропозиції.

Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Олександр Завітневич назвав таке завдання для Комітету надскладним, оскільки підготувати законопроєкт для розгляду у Верховній Раді потрібно якомога швидше.

«Перед членами Комітету надскладне завдання – у максимально короткі терміни представити законопроєкт з висновками на розгляд Верховної Ради», – заявив Завітневич.

Олександр Завітневич

Також він додав, що попередньо треба перевірити основні положення на предмет їх ефективності та функціонування, а також прогнозувати ймовірні наслідки запровадження змін.

Крім того, Завітневич запевнив про проведення ґрунтовного діалогу з представниками МО України стосовно ключових правок. Так, за його словами, стратегічно важливі питання щодо електронного кабінету, електронних повісток, балансу прав та обов’язків громадян України, заходів мотивації та примусу під час мобілізації, дотримання принципу справедливості були обговорені та підготовлені до розгляду.
Отримати коментар від Олександра Завітневича стосовно затримки у розгляді правок не вдалось – політик не виходить на зв’язок.

Народна депутатка та заступниця голови Комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Марʼяна Безугла прокоментувала затягування розгляду конкретних правок – за її словами начебто підготовлені та обговорені правки виявились втратою часу.

«Сьогодні на обмеження прав громадян за зверненням ТЦК СП не вистачило голосів. Норма виключена. У голови комітету паніка, а засідання закрили», – написала Марʼяна Безугла у Facebook.

Публікація Мар’яни Безуглої

Безугла вважає, що за подальшого розвитку подій в таких же темпах розгляд не відбудеться й за місяць. Отже, відповіді щодо ротації, рекрутингу, правил призову та вишколу не будуть отримані, що тільки зіграє на руку ворогу.

Мар’яна Безугла

«В Комітеті ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки все ще не проголосували жодної (!!!) правки із 4195 поданих до законопроєкту про проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, голова Комітету Завітневич не допустив робочу групу до опрацювання тексту. Жодної правки. Без участі експертів. Чотири дні розгляду – просто обговорення «концепції» народними депутатами. Вкотре. Покинула засідання, поки не почнеться конкретика», – заявила напередодні Безугла.

Станом на сьогодні конкретних термінів стосовно прийняття законопроекту про мобілізацію не називають, проте у Раді прогнозують, що ухвалити його вдасться наприкінці березня, а чинності документ набуде не раніше травня.

Членкиня комітету ВР з питань національної безпеки, оборони і розвідки Ірина Фріз у коментарі Суспільному повідомила, що на попередньому тижні із проведеної роботи було лише визначення Комітетом тих самих 16 напрямків щодо змін.

Ірина Фріз

Загалом, за весь час роботи над правками до законопроєкту про мобілізацію вдалося розлянути лише одну з них.

Сьогодні, 12 березня, було розглянуто першу, й поки єдину, з правок – пропозицію блокувати ухилянтам банківські рахунки та обмежувати право на водіння автомобіля.

Згідно зі слів нардепа Олексія Гончаренка, на засіданні Комітету з нацбезпеки і оборони пройшла правка, яка дає можливість виключити з тексту законопроєкту весь розділ змін до Кодексу адміністративного судочинства.

Тобто, пропозиції про заморожування та блокування рахунків і банківських карт, обмеження на виїзд за кордон і керування автомобілем – будуть відхилені.

«Замороження карток ухилянтів та обмеження керування авто не буде», – повідомив Гончаренко.

Олексій Гончаренко

Також нардеп додав, що правка, яка це виключає пройшла з перевагою в один голос, а продовження засідання відбудеться завтра.

Тим не менш на фоні ймовірних обмежень та інформації, яка завірусилась Мережею, що буцімто військово-транспортний обов’язок можуть поширити на громадян, у яких у власності перебуває два і більше транспортних засоби однієї категорії, чоловіки призовного віку масово почали переписувати автомобілі на жінок.

Так, за даними МВС, кількість перереєстрацій автомобілів на підставі договорів дарування різко зросла зі 166 до 1274.

Який вплив та наслідки має затримка впровадження законопроєкту про мобілізацію розповів Ярослав Божко, Голова Цетру політичних студій «Доктрина»:

«Затримка нового мобілізаційного законодавства суттєво вдарила по спроможності підтримувати кількісний склад Збройних сил України. Головною причиною, чому ми зараз говоримо про впровадження нового мобілізаційного законодавства, є те, що старе не було ефективним, воно не відповідало реаліям війни», – стверджує Божко

Ярослав Божко

«Ухвалення закону про мобілізацію зіткнулося з рядом, по-перше, внутрішньополітичних пересторог, тому що така достатньо масова, широка мобілізація із зміною запобіжних заходів щодо уникнення від мобілізації на більш жорсткі, це дуже не популярне в суспільстві рішення. Тому влада, на жаль, вирішила тут певним чином «пройти між краплями». Затягуючи цей процес, вводячи його в глибоке обговорення було витрачено дуже багато часу, який уже міг використаний на реалізацію мобілізаційних кампаній за новими правилами», – додає Голова Цетру політичних студій.

Повний коментар Ярослава Божко можна прослухати у голосовому форматі.

Загалом, робота над законопроєктом про мобілізацію триває вже давно та зайняла значно більше часу ніж про те заявлялося.

26 грудня минулого року Кабмін вніс до ради законопроект «Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби».

Проте, вже на початку 2024 року Уряд офіційно відкликав з парламенту даний законопроект. Міністр оборони України Рустем Умєров тоді заявив, що команда відомства вже підготувала нову редакцію законопроєкту про мобілізацію з урахуванням всіх пропозицій, погоджених в робочому порядку з депутатами на засіданнях Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

30 січня Кабмін затвердив оновлену версію законопроекту та передав її до Верховної ради. Тоді у МО зазначили, що коментарі та зауваження до документа були враховані спільно з Генштабом ЗСУ, урядом та народними депутатами.

Вже 7 лютого Верховна рада підтримала оновлену версію законопроєкту про мобілізацію.

Тим часом новий законопроєкт про мобілізацію потрібен вже, адже минулий не враховує тип війни, в якій ми перебуваємо. Також, якнайшвидше потрібно узгодити як буде проходити навчання військовозобов’язаних, створити умови справедливого мобілізаційного процесу та сформувати правила рекрутингу, ротації та демобілізації.

Втім, законопроект не рушає з «мертвої точки». Обговорення продовжуються, додаються нові пропозиції, але конкретних дій все ще не відбувається.