Думки
Закон «слуг народу» про столицю: що зміниться для Києва?
МЕЖА Редакція
Верховна Рада прийняла в першому читанні проект закону про Київ, внесений Олександром Ткаченком і іншими мажоритарниками Києва від фракції "Слуги народу".
Четвер, 3 жовтня 2019, 17:16

#Букви ознайомилися з законопроектом і розповідають, що зміниться для Києва.

Документ у першому читанні підтримали 244 народних депутати – всі  зі “Слуги народу”. Жодна інша фракція або група не голосували за законопроект соратників Зеленського.

Мер Києва Віталій Кличко розкритикував документ:

“Це закон не про столицю, не в інтересах її жителів. І мова йде не тільки про 10 % населення України – мешканців Києва. Очевидно, що норми цього закону будуть впливати на систему місцевого самоврядування всієї країни. Тож якщо депутати приймуть цей безглуздий закон, вони будуть діяти не в інтересах Києва і не в інтересах киян. А Київ стане першою жертвою централізації влади в державі”.

Як зазначається в пояснювальній записці, 15 січня 1999 року Верховна Рада прийняла Закон “Про столицю України – місто-герой Київ”, який був покликаний визначити спеціальний статус Києва як столиці, врегулювати особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті відповідно до Конституції. Однак правовий механізм, який був закладений в цьому законі, не  сприяв чіткому тлумаченню правового статусу і  взаємин між органами державної влади та місцевого самоврядування Києва.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Принципи організації міського життя ґрунтуються на Європейській хартії місцевого самоврядування, резолюції Генеральної Асамблеї ООН 2016 року “Нова програма розвитку міст (Habitat III)”, резолюції Генеральної Асамблеї ООН 2015 року “Перетворення нашого світу: Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року “.

Будь-яке будівництво або реконструкція зі зміною техніко-економічних показників більш ніж на 30 % в історичному ареалі здійснюється за типовими проектами, визнаними найкращими на архітектурних конкурсах.

Система місцевого самоврядування в місті Києві включає:

  • територіальну громаду міста Києва;
  • Київського міського голову;
  • Київську міську раду;
  • Київський магістрат;
  • територіальні громади районів у місті Києві;
  • районні ради;
  • районні адміністрації;
  • органи самоорганізації населення.

Київська міська рада, Київський магістрат і районні ради є окремими юридичними особами.

Київський міський голова

Мер Києва очолює виконавчий орган Київської міської ради – Київський магістрат і головує на засіданнях Київської міської ради. Мер звітує перед громадою міста, перед міськрадою, а також перед виконавчою владою.

У мера є заступник з питань фінансів, головний архітектор, керуючий справами Київського магістрату і ряд інших заступників.

Заступники можуть виконувати окремі повноваження мера, глави магістрату.

Київська міськрада і депутати

У Київській міськраді 80 депутатів. Мер підписує рішення міськради, протягом трьох робочих днів, воно набуває чинності  з дня їх офіційного оприлюднення. Рішення Київської міської ради в п’ятиденний термін з моменту його прийняття може бути зупинено міським головою.

Київський депутат є посадовою особою органу місцевого самоврядування, він повинен працювати в одній з постійних комісій міської ради, може мати помічників-консультантів.

Мер приймає рішення про дострокове припинення повноважень депутата за його відсутності протягом шести місяців більш ніж на половині пленарних засідань.

На київських депутатів поширюється дія Закону “Про запобігання корупції”.

Київський магістрат

Київський магістрат створюється Київською міськрадою і є її виконавчим органом. Керується Конституцією та законами України, а також рішеннями Київської міської ради та розпорядженнями міського голови. Структура Київського магістрату затверджується міською радою за поданням міського голови.

Посадові особи Київського магістрату приймаються на службу за контрактом, за винятком осіб, які належать до першої та другої категорії посад.

Заступник мера з питань фінансів

Забезпечує реалізацію бюджетної, фінансової і економічної політики Києва.

Керуючий справами Київської магістрату

Координує та спрямовує діяльність Київського магістрату і його посадових осіб.

Головний архітектор

Відповідає за розробку міської політики у сфері містобудування та архітектури. Головному архітектору не може бути підпорядкований структурний підрозділ,  відповідальний за реалізацію міської політики у сфері містобудування та архітектури.

Головний архітектор призначається мером за результатами конкурсу.

Керівники структурних підрозділів Київського магістрату

Керівники структурних підрозділів Київського магістрату відповідальні перед мером за невиконання або неналежне виконання покладених на їхні підрозділи завдань. Керівники призначаються на посаду і звільняються мером.

Районна рада в Києві

Є представницьким органом територіальної громади району, який створюється і ліквідується рішенням Київської міськради. До районної ради входить 20 депутатів.

Виконавчим органом районної ради є районна адміністрація. Голову адміністрації призначає рада за результатами відкритого конкурсу.

Голова призначається на посаду за контрактом терміном на два роки. Райадміністрація звітує перед райрадою.

ВИКОНАВЧА ВЛАДА В КИЄВІ

Київська міська державна адміністрація (КМДА) є місцевим органом виконавчої влади. Її очолює голова, який призначається і звільняється президентом України за поданням Кабінету Міністрів на строк повноважень президента України.

Повноваження КМДА визначаються Конституцією і законами України. Крім того, КМДА делегує частину повноважень Київського магістрату, а саме:

  • забезпечення виконання Конституції і законів України, актів президента, Кабінету Міністрів,
  • інших органів виконавчої влади;
  • забезпечення законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян;
  • звіт про виконання бюджетів та програм, і т. п.

Голова КМДА має право:

  • бути присутнім і виступати на засіданнях органів місцевого самоврядування;
  • розглядати звернення (заяви, скарги тощо) щодо невідповідності актів органів місцевого самоврядування Конституції або законам;
  • звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи щодо оскарження актів органів місцевого самоврядування;
  • призупиняти рішення органів місцевого самоврядування;
  • представляти Київську місцеву держадміністрацію у відносинах з іншими державними органами;
  • призначати і звільняти своїх заступників, керівників структурних підрозділів Київської місцевої держадміністрації;
  • створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби і комісії.

Голова КМДА видає накази, розпорядження, приписи і протести.

Напрямами стратегічного планування є:

  • створення і реалізація житлової програми;
  • розвиток соціальної інфраструктури міста;
  • створення та утримання громадських просторів;
  • модернізація мереж інфраструктури і підвищення їх енергоефективності;
  • розвиток пішохідної, велосипедної інфраструктури та системи громадського транспорту;
  • збереження та охорона культурної спадщини;
  • збереження і розвиток об’єктів природно-заповідного фонду;
  • інновації та освіта.

Стратегічні документи з розвитку Києва:

  • Стратегія сталого розвитку Києва;
  • Концепція інтегрованого розвитку району в місті;
  • Секторальні (галузеві) концепції у певній сфері міського життя;
  • Містобудівна документація Києва: генеральний план; зонінг міста; детальні плани територій.
  • Правила забудови міста Києва;
  • Програми економічного і соціального розвитку міста Києва та районів у місті Києві.

Стратегічні документи затверджуються Київською міськрадою, крім детального плану територій, який затверджується районними радами.

Районна ратуша

У кожному районі міста Києва за рішенням районної ради може створюватися ратуша –  окрема будівля, в якій розташовуються органи місцевого самоврядування.

Ратуша є центром надання соціальних, адміністративних та інших послуг.

Депутат районної ради проводить особистий прийом жителів не менше одного разу на тиждень у будівлі ратуші.

Міська електронна канцелярія

Це електронна система публічної інформації та актів місцевих органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій.

Мета створення міської електронної канцелярії – забезпечення відкритості органів місцевого самоврядування.

Закон набуває чинності на наступний день після ​​його офіційного опублікування, крім деяких статей, що стосуються адміністративно-територіального поділу, бюджету міста, мера Києва, його заступників, тощо. Вони вступають в силу через два дні після прийняття присяги київським міським головою і депутатами Київської міськради.

Положення Закону “Про столицю України – місто-герой Київ” від 15 січня 1999 року продовжують діяти в частині, що не суперечить цьому закону, і втрачають силу в день прийняття присяги мером Києва і депутатами міськради, обраних на найближчих місцевих виборах міського голови і депутатів міської ради.

Депутати київського місцевої ради як посадові особи набувають такого статусу з 1 січня 2021 року в разі проведення дострокових виборів до Київської міської ради.

Теги: Віталій Кличко, Слуга народу

Межа у Telegram

Підписатись