Ба більше, Нацбанк активно скуповує надлишки цього самого долара, поповнюючи свої резерви. А курс все одно зростає. За останній тиждень НБУ купив близько 260 млн доларів, а курс зростає. Всі аналітики вже спалили свої звіти, де прогнозували падіння гривні в другому півріччі, а курс зростає. Здавалося б, радості немає меж.

Але українців так просто не обдуриш. І тут можна знайти варіант для негативу. І тепер актуальною є теза, що гривня росте, і ціни ростуть, а так бути не повинно. І знову ввижається привид підступних “бариг”, які обманюють маленьких українців.

Українці вважають: оскільки гривня зміцнюється, то повинні знижуватися й ціни. Вони так вважають, бо кілька років тому, коли гривня летіла вниз, як літак, що потрапив у штопор, ціни слідували за гривнею. І дійсно, в такій відкритій економіці, як українська, де основою споживання є імпорт, різке падіння курсу завжди призводить до зростання цін. Але українці забувають, що зростання цін ніколи не наздоганяє девальвацію. Умовно кажучи, гривня може впасти вдвічі, але це не означає, що ціни виростуть вдвічі. Ціни ростуть у випадку з девальвацією значно повільніше. Просто тому, що покупець не може собі дозволити їхнє більш істотне зростання, і як результат – імпортери знижують свою рентабельність.

Але це та дрібниця, на яку мало хто звертає увагу. Хіба що іноземні туристи, які приїжджають на вихідні до Києва та інших міст України, щоб смачно поїсти й попити. Тому що дешево. В Україні спостерігаємо доларову дефляцію. Ціни в доларах в Україні зараз нижчі ніж, наприклад, були у 2008 році. Або у 2013 році.

Відповідно, навряд чи варто очікувати, що зміцнення гривні, коли національна валюта підсилює свої позиції на 10% – 15%, має призвести до відповідного зниження цін. Тим паче, що зростання цін в Україні, поточна інфляція викликані одним важливим фактором. Зростанням доходів населення і повсюдним оптимізмом. Протягом останніх трьох років в Україні спостерігаємо стрімке зростання зарплат. Багато в чому під тиском польського роботодавця. В результаті українські компанії змушені різко піднімати зарплату, щоб утримати співробітників. Тим паче, зараз в Україні спостерігається дефіцит робочої сили. Дефіцит тверезої робочої сили, яка хоче працювати.

У цьому році ми маємо вже зростання номінальної зарплати на 20%, за даними на кінець літа. А споживчі настрої перебувають біля історичних максимумів. Ні, ми не стали Швейцарією. І навіть далеко не Польща. Але щодо самих себе зростання значне. І зростання очікувань, і зростання доходів. І як результат – це все штовхає ціни вперед. Українські споживачі очікують на диво і витрачають гроші, яких стає все більше і більше. І це призводить до інфляції.

При цьому сама динаміка цін більш помірна, ніж в попередні роки. Інфляція уповільнюється. Є окремі товари, як, наприклад, картопля, ціни на які різко зростають. Але це окремі історії, пов’язані з конкретною продукцією та конкретною причиною. Наприклад – неврожаєм картоплі. І пов’язані із психологією людини. Адже коли ціни ростуть – ми це бачимо. Коли падають – не звертаємо уваги. Півроку тому у нас назрівала цибульна змова, адже мамчині економісти пояснювали змовою зростання цін на цибулю. Зараз ціни впали назад, але про це ніхто не говорить.

Чи впливає зміцнення курсу на цінову динаміку? Так. Якби гривня падала або стояла на місці, інфляція була б більшою. Ціни росли б активніше. А так політика НБУ і сильна гривня стримують зростання цін. Але вони не в змозі впоратися із оптимізмом українців. Які готові витрачати гроші. І цим штовхають ціни вгору. Але вже не так сильно, як рік чи 2 роки тому. Цього року інфляцію чекають близько 8%, і це вже вагомий показник.