Від початку повномасштабної війни РФ проти України бої точилися в багатьох населених пунктах на північному заході Київської області.
Аеропорт в Гостомелі був однією з гарячих точок від першого дня вторгнення Росії в Україну. Це летовище мало стати плацдармом для штурму Києва, оскільки тут одна з найдовших злітних смуг, здатна прийняти літаки будь-яких габаритів. Тож росіяни планували висадити тут десант, який мав би вирушити на штурм столиці, проте українським захисникам вдалося відбити аеродром.
Будівлі, що розташовані на території аеродрому, пошкоджені осколками, автомобілі, знищений танк (Т-72?) Обіч злітної смуги стоять знищені російські вантажівки з літерою “V” на кузові.
Картина, яку бачиш біля ангарів, де стояли “Мрія” та “Руслан”, вражає. Перед тобою на землі лежить купа металу, гуми, скла та решти матеріалів, які ще недавно були частинами літаків, бронемашин та навколишніх будівель. Це все схоже на картину якогось художника-абстракціоніста, проте не на полотні, а в реальності.
Ан-225 “Мрія”, найбільший літак у світі, який ще в січні цього року літав до Польщі, де його з захватом зустрічали місцеві, зараз стоїть у руїнах. Кабіна літака, як і значна частина його фюзеляжу, згоріли вщент. Під правим крилом “Мрії” зараз стоять кілька підбитих російських БТРів, навколо неї лежать гусениці та башта від російської БМД-4.
Навпроти стоїть ангар, де міститься Ан-124 “Руслан”. Перед воротами будівлі стоять спалені КамАЗи та БМП, рештки якоїсь іншої техніки, яку складно точно ідентифікувати через пошкодження, яких вона зазнала. На землі лежить чимало боєприпасів: набої калібру 12.7 мм, снаряди до гармат різних калібрів, набої до гранатомета АГС-17, ручні гранати…”Руслан” посічено уламками, але йому точно пощастило більше, ніж його більшій сестрі “Мрії”.
На початку квітня журналісти нарешті змогли потрапити до Бучі, коли ЗСУ вибили окупантів з цього міста. Фото, на яких вбиті городяни лежать на вулицях Бучі, облетіли весь світ, проте це був лише початок історії про Бучанську різанину, як її вже встигли охрестити на заході, і на жаль, історія про цей акт геноциду українців постійно поповнюється новими моторошними деталями.
Ледь не щодня в місті знаходять нові докази воєнних злочинів росіян. З-поміж іншого, фахівці постійно знаходять нові місця масових поховань вбитих окупантами жителів Бучі. Велика братська могила розташована поруч з однією з церков у місті. Довжина траншеї становить понад 15 метрів, і з неї й досі продовжують діставати тіла вбитих окупантами містян.
За словами мера міста Анатолія Федорука, 90% загиблих у Бучі людей стали жертвами розстрілів, які здійснювали окупанти. Кілька днів тому в пресі з’являлися дані про те, що у багатьох загиблих руки були зв’язані за спиною, а постріли, які обірвали їхні життя, здійснювалися в потилицю. Це той спосіб вбивства, який використовували кати НКВС в 1930-х роках.
Точне число жертв воєнних злочинів РФ на Київщині ще невідоме, але вже навіть зараз зрозуміло, що лік триває на сотні, ба навіть на тисячі вбитих. Проте очевидно, що те, що світ побачив у Бучі, Ірпені, Бородянці та Гостомелі — це лише верхівка айсберга всіх жахів, які “рускій мір” приніс в Україну…