Про це повідомляють #Букви.
У липні поточного року стартував проєкт “Родинний альбом”. Його авторкою є історикиня моди Зоя Звиняцьківська.
Упродовж місяців “Родинний альбом” збирав через сторінки в Instagram та Facebook світлини українців, зроблені у XX столітті — від самого його початку і до кінця.
На меті автори мали “створити цифровий фотоархів, який дав би змогу дослідити історію української моди, а також історію країни через образи та історії її громадян”. Підтримав такий задум Український культурний фонд.
Через ці світлини, зазначають автори проєкту, можна простежити розвиток моди у гендерному зрізі та з огляду на вік.
“Фотографії показують, як одягалися жінки, чоловіки, люди різного віку та статусу. Крім цього, у колекції можна відслідкувати найбільш популярні та базові речі як-то пальта, сукні, капелюшки, взуття”, — йдеться в описі “Родинного альбома”.
Кадри, що були відібрані до колекції, виклали на сайті львівського Центру міської історії.
Там можна знайти десятки найрізноманітніших світлин: від монохромних паперових знімків з ательє до слайдів, плівок і кольорових фото.
До кожного кадру додається опис, в основі якого — коментарі того, хто передав світлину.
“Багато з них згадують про те, як і хто створив речі, в яких вони сфотографовані. Помітні сюжети у колекції — люди в одязі, який складно було дістати, люди в одязі, який вони намагалися урізноманітнити відповідно до естетики зарубіжних попгуртів, у підшитих завеликих речах, з саморобними аксесуарами”, — зазначають автори.
За пів року свої світлини надіслали близько 100 осіб. Команда опрацювала понад 300 світлин, з яких до колекції відібрали 117. Найдавніша датована 1905 роком.
Ця світлина була створена в Умані, на ній — подружжя Юлія Єфремівна та Іван Гнатович Войцеховські, кияни.
“Невдовзі після одруження вони поїхали на Уманщину, батьківщину Юлії, і в Умані навідалися до фотоательє, щоб зробити фото на згадку для рідних. Іван Гнатович усе життя був шеф-кухарем. До 1918 року працював у родині графів Браницьких, які в Києві жили на вулиці Садовій, а Войцеховські мешкали неподалік, на Олександрівській. Браницький пропонував Іванові Гнатовичу емігрувати в 1918 році, але той не погодився, і родина продовжила мешкати в Києві. Іваном він став за радянської влади, а в метричній книзі був записаний як Ян, оскільки був поляком”, — розповів про цей кадр Сергій Гриненко.
Найпізніші світлини — з 1995 та 1996 року. На декількох з них зображено студенток КНЕУ. Ганна Малюжонок, яка надала світлину, розповіла про одну з них:
“На фото студенти другого курсу факультету “Міжнародна економіка та право” КНЕУ – Ганна Зикова, Олександр Максименко, Світлана Кокоуліна. Фото зроблено на перерві перед початком пари з англійської мови. На Ганні Зиковій улюблений вовняний піджак та брошка у вигляді пантери. На Світлані акриловий светр з квітковим малюнком, що був у моді в ті часи”.
На іншій — дівчина в сукні. Її звуть Надія Маслікова. Вона поділилася спогадами про цю світлину.
“Це я в сукні, яку купила, бо вона мені сподобалась, хоч була на кілька розмірів більша. Вирішила: хай буде “на виріст”. Я лише раз одягла її для цього фото, а більше не змогла носити – надто велика. Вдруге і востаннє я вдягла її років п’ять тому вдома, коли влаштувала домашню вечірку в стилі 90-х. Тоді вона нарешті підійшла мені за розміром”, — розповіла Надія.
Повну колекцію можна переглянути українською та англійською мовами за посиланням.