Зокрема, у статті 2020 року американського журналу Vice описано випадок, як користувач Twitter Скотт Кастанеда написав Тому Морелло, що був фанатом Rage Against the Machine до тих пір, поки в текстах не почали з’являтися політичні висловлювання.

Морелло щиро здивувався, що хтось із його шанувальників міг не помітити, що політичний посил є чи не в кожній пісні гурту.

“Музика – це мій притулок, і коли я її слухаю, то найменше хочу чути політичні заклики. Наскільки я розумію, ви і Пінк повністю кінчені. Продовжуйте тріпатися і руйнувати свою фанатську базу”, — написав Кастанеда.

Чоловік додав, що музика – одна з тих речей, яку можна просто слухати й насолоджуватися життям.

“EDM, техно, рок – я люблю багато різних речей, і це моя безпечна гавань. Я не хочу слухати політичні речі. І як тільки хтось псує мені це, настрій відразу падає”, – написав користувач.

Свій обліковий запис у Twitter він пізніше видалив.

Останнє слово залишилося за Морелло – він заявив, що в його музиці завжди була політика і попросив нагадати, в яких саме треках такого посилу не було.

“Скотт!! Яку мою музику ви любили, в якій НЕ БУЛО “політичної нісенітниці”? Мені потрібно знати, щоб видалити це з каталогу”, – написав музикант.

Також у 2017 році користувач Instagram звинуватив Морелло у тому, що він “черговий музикант”, який лізе в політику.

“Черговий успішний музикант раптово став політичним експертом”, – написав користувач dave67.

Але вказати гуртові на недоречні теми в текстах не вийшло – Морелло надав критику залізний аргумент.

“Не треба закінчувати Гарвардський університет з відзнакою і спеціалізацією в політичних науках, щоб побачити неетичну і нелогічну натуру цієї адміністрації. Але оскільки так вже вийшло, що я закінчив Гарвардський університет з відзнакою і спеціалізацією в політичних науках, я можу вам це підтвердити”, – відповів він.

Rage Against The Machine відомі як гурт, який присвятив свою творчість пісням на політичні теми. У текстах артисти зачіпають питання соціальної нерівності, проблеми іммігрантів в США, міжнародних конфліктів, в яких країна бере участь, і расових відмінностей.

Гурт регулярно брав участь у різних акціях протесту, спрямованих на захист громадянських свобод, пригноблених народів і соціальних верств; постійними мотивами творчості Rage Against The Machine стали різкі викриття “хвороб” американського суспільства і його культури.

Наприклад, свій виступ на фестивалі “Lollapalooza” у 1993 році, де музиканти з’явилися на сцені абсолютно голими з гітарами й заклеєними ротами, вони перетворили на акцію протесту проти посилення музичної цензури. Ця німа вистава тривала 15 хвилин.

Іншим разом гурт виступив на підтримку засудженого до смертної кари вбивці поліціянта. Це, своєю чергою, викликало акції протесту вже з боку правоохоронців.

Як наголошується в статті Vice, не бачити політики в музиці Rage Against the Machine – це привілей.

“Якщо ви можете ігнорувати або критикувати політику в музиці Rage Against the Machine, це означає, що ці конкретні випадки несправедливості не вплинули на вас значущим чином. Це привілей – мати “безпечний притулок”, де ви можете заткнути вуха ейрподсами й заблокувати заклики до расової рівності, до протестів проти жорстокості поліції або інші заклики про допомогу від маргіналізованих спільнот”, – пише видання.

Авторка статті Джессіка Кастродейл вважає, що якщо тексти гурту доставляють вам дискомфорт – це хороший знак. Значить, ви повинні включити цей трек, а не пропускати його.

• Раніше повідомлялося, що американський музикант Том Морелло і російський феміністський панк-рок-гурт Pussy Riot записали спільну пісню під назвою “Weather Strike”.