Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.
Хоч в пресслужбі Нацполіції й не назвали імені бізнесмена, але, судячи із розміщеного у повідомленні фото, йдеться саме про Ігоря Коломойського.
Фото розміщене у повідомленні пресслужби Нацполіції
«За процесуального керівництва Офісу генерального прокурора відомому бізнесмену, підозрюваному в легалізації майна, отриманого шахрайським шляхом, повідомлено про підозру у вчиненні ще одного злочину, пов’язаного з організацією замовного вбивства (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України)», – заявили в Офісі генпрокурора, де:
- Стаття 27 (ч. 4) визнає особу «підбурювачем» – тобто особою, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
- Стаття 15 (ч. 3) вказує на закінчений «замах на вчинення кримінального правопорушення», яке однак не було закінчено з певних причин.
- Стаття 115 (ч. 2, підпункти 11−12) вказує на умисне вбивство, вчинене на замовлення та за попередньою змовою групою осіб.
Як встановили слідчі, у серпні 2003-го бізнесмен замовив вбивство адвоката, прагнучи помститися йому за відмову співпрацювати в незаконній оборудці, та вбити чоловіка завадила його дружина – внаслідок чого й вдалось врятувати життя потерпілого.
Крім того, для реалізації злочинних намірів він залучив членів банди, яка «спеціалізувалась» на вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, включаючи фізичну розправу з конкурентами. Вони в свою чергу й здійснили напад нанісши постраждалому удари та ножові поранення в життєво важливі органи.
«Бізнесмен мав особистий комерційний інтерес у роботі металургійного заводу, а рішення загальних зборів акціонерів підприємства не дозволяло фігуранту повноцінно реалізувати свій план наживи. Тому він з погрозами звернувся до адвоката юридичної фірми, яка брала участь у загальному зборі акціонерів і готувала юридичну документацію, аби той скасував рішення. У відповідь отримав відмову юриста. Бізнесмен, реалізуючи свої погрози, залучив через свого охоронця чотирьох членів злочинного угрупування для нападу на чоловіка», – розповіли у Нацполіції.
Наразі прокурори та слідчі здійснюють невідкладні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на викриття усіх осіб, причетних до скоєння злочину, а сам підозрюваний й надалі перебуває під вартою.
У Нацполіції також додали, що у чотирьох регіонах країни наразі проводять 23 обшуки в рамках цього провадження для збору додаткових доказів.
Варто зазначити, що за замах на умисне вбивство, вчинений на замовлення за попередньою змовою групою осіб, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Втім, дана справа «випливала» й раніше. Під час підготовки до судової тяжби з Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим щодо Криворізького залізорудного комбінату адвокати Віктора Пінчука вже просили Високий суд Лондона прийняти її до розгляду.
Як тоді писав The Telegraph, адвокати надали показання українського юриста Сергія Карпенка про те, що Коломойський погрожував йому під час зустрічі в 2003 році. Також суду розповіли, що через чотири дні помічника Карпенка жорстоко побили на вулиці, а наступного місяця самого Карпенка побили залізним прутом і завдали кілька ножових поранень.
Адвокати Пінчука заявили, що люди, які здійснили напад, були пов’язані з Сергієм Нікітіним – особистим охоронцем Коломойського, а пізніше керівником приватного охоронного підприємства «БОГ», яке належало Коломойському і Боголюбову.
Власне, самого Нікітіна кілька тижнів потому після нападу знайшли мертвим у річці з десятьма ножовими пораненнями. Спочатку стверджувалося, що він вчинив самогубство, однак після ексгумації тіла з’ясувалося, що його застрелили.
Проте, суддя Високого суду Лондона виніс рішення, що «епізод щодо Карпенка» не буде включено в повноцінний судовий процес.
Розслідувач, блогер та політичний діяч Антон Швець у своєму телеграм-каналі коментуючи обвинувачення Коломойського в замовному вбивстві публікує інтерв’ю олігарха 2005 року Ірині Мостовій:
«Які можуть бути, на вашу думку, стосунки між бізнесменом і адвокатом, що обслуговує іншого бізнесмена?
Адвокат – це виконавець, як бухгалтер, як менеджер. Він поза лінією корпоративного конфлікту. Тому жодних стосунків між бізнесменом і адвокатом конкурента бути не може. Тим більше – погроз. Адвокат, про якого ви кажете, працював у Пінчука та Григоришина. Гадаю, ці бізнесмени ретельно розробили всю цю процедуру і пустили її в хід. Але навіть за того політичного режиму вони не змогли завести кримінальну справу проти мене, вийшло лише «за фактом». Щоправда, я не знаю, чи була вона взагалі, оскільки у мене є папір, де пишеться, що у відкритті кримінальної справи відмовлено за відсутністю складу злочину. Нині було зроблено ще одну спробу направити кримінальну справу, відкриту за фактом нападу на адвоката безпосередньо проти мене. Але після мого листа в прокуратуру, сподіваюся, буде об’єктивно проведено розслідування і понесуть відповідальність ті, хто із самісінького початку замишляв лихе.
Спроба реанімації персональної справи входить у сценарій, який змалював мені Григоришин 5 березня. Всі пункти плану реалізовувались у травні, червні, липні, тому в мене немає сумнівів у тому, хто стоїть за цим. Ті люди, яких він мені називав як своїх партнерів, а саме – Порошенка Петра Олексійовича, і стоять за організацією всього цього».
Публікація Антона Швеця
На питання чи погрожував він адвокату Карпенко Ігор Коломойський в інтерв’ю «Українській правді» відповідав тоді так:
«Ні, я взагалі нікому не погрожую, це марно, а тому й безглуздо. Перефразую одну фразу Григоришина, якого запитали, чи ображається він на висловлювання в свою адресу в інтерв’ю Геннадію Корбану. Григоришин відповів: «Навіщо ображатись на молоток, яким ти вдарив себе по пальцю, якщо він у руках господаря». Теж саме стосується й Карпенка. Навіщо б я став погрожувати молотку, якщо у нього є господар?», – стверджував Коломойський.
Олігарх розповідає, що засуджені за даною справою на нього жодних показань не надали та навіть коли на них буцімто давили – невірно вказали його прізвище.
«Ситуація з Карпенком була підлаштована або Пінчуком, або Григоришиним. Мене весь час пошугували справою Карпенка у 2003–2004 роках. Хоча справи проти мене як такої не було, вона була «по факту»», – заявив він та зробив акцент, що у справі фігурувала людина, яка працювала в охоронній структурі «БОГ».
Цікаво також й те, що як зазначав Центр протидії корупції народні депутати за допомогою законопроєкту №11079-1хотіли дозволити топкорупціонерам, серед яких і Коломойський, уникати покарання буцімто мобілізувавшись до війська.
Втім, перша версія даного законопроєкту зазнала невдачі, внаслідок чого народні депутати підготували нову версію, яка вже не дозволяє уникнути покарання народним депутатам та державним службовцям, які входять до переліку осіб, які займають особливо відповідальне становище.
Нагадаємо, що за версією правоохоронців, Ігор Коломойський у змові з окремими працівниками Приватбанку заволодів чималими коштами ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», яке контролюється фінансово-промисловою групою «Приват».
Тоді підлеглі банкіри зімітували внесення Коломойським 949 млн грн до каси Приватбанку, а далі «віртуальні гроші» було зараховано на особистий банківський рахунок Коломойського.
Згодом ці гроші банк видав у вигляді кредитів для ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», яка розрахувалася з Коломойським за штучно сформований борг, перевівши олігарху 572,2 млн грн.
Учора, 7 травня, Господарський суд Києва закрив провадження у справі про визнання недійсною націоналізації «Приватбанку. Про це повідомляє Національний банк України.
Як зазначає пресслужба Нацбанку, справа стосувалася вимоги визнати недійсними договори купівлі-продажу Приватбанку, за якими держава отримала 100% акцій банку, та повернути їх колишнім акціонерам.