Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела.

Що пропонував Макрон?

Французький лідер запевняв союзників, що потрібно застосувати тактику стратегічної невизначеності щодо агресорки. Тобто не окреслювати межі своїх дій у війні росії проти України.

“Ідея Макрона полягає в тому, що НАТО у гібридному форматі починає “вписуватись” за Україну. І тоді росія має подумати, чи хоче вона брати участь у такій війні. Про це неможливо говорити прямо, але Франція хотіла дати путіну такий стратегічний натяк”, — Ярослав Божко, голова Центру політичних студій “Доктрина”.

Ця стратегія кардинально відрізняється від тієї, якої дотримувалась адміністрація Байдена — уникати дій, що могли б спровокувати Москву та ескалувати конфлікт. Париж хоче змусити росію вгадувати.

Ідею союзники не підтримали. Байден побоюється, що це може призвести до ескалації, Шольц – розділу союзників та втягування НАТО у війну, – свідчить співрозмовник WSJ.

“Є два чинники, чому Захід так реагує на пропозицію Макрона: перший – це інертність демократичного світу. Ще один – вибори, які цьогоріч відбудуться у більшості країн Європи та у Сполучених Штатах Америки. Політичні опоненти Байдена і Шольца апелюють до того, що Україні не треба допомагати. І якщо президенти будуть різко змінювати свою риторику щодо рф, це буде створювати проблеми для їхньої виборчої кампанії”, – Артем Бронжуков, політолог.

Під час конфіденційної розмови Шольц відповів, що якщо Макрон зробить заяву про стратегічну невизначеність публічно, канцлер та інші лідери будуть змушені відкинути його позицію, пише WSJ.

Попри це на конференції у Парижі 26 лютого Макрон поділився своїми думками, після чого попросив Шольца відповісти.

Той був категорично проти цієї ідеї, а лідери Нідерландів, Польщі та Греції чемно сказали “ні”. Водночас Макрона підтримала прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас. Мовляв, лідери мають припинити говорити, що вони не робитимуть і зосередитися на діях.

“Балтійські країни, в меншій мірі Польща – це держави, які під загрозою потенційного вторгнення рф. Маленькі країни, що межують з рф будуть підтримувати нас. Можемо пригадати заяви литовських дипломатів, які вимагають визнати на міжнародному рівні росію державою-терористкою і закликають збільшити постачання зброї Україні. Тому підтримка Калас не дивує”, – Артем Бронжуков, політолог.

“Союзники хочуть вкласти у нашумілу концепцію Макрона про розміщення військ гарантії, що це не призведе ескалації. А тобто, збройних дій росії проти країн НАТО. Чому вони відкидають стратегічну невизначеність? Бо хочуть точно розуміти, що росія це використає як підставу розширити війну. Держави НАТО у цьому випадку зайняли стабілізуючу позицію, на відміну від Франції”, — Ярослав Божко, голова Центру політичних студій “Доктрина”.

Емманюель Макрон переконував союзників, що втручання США і НАТО не знадобиться у разі атаки росії на французькі війська в Україні, пише WSJ.

Видання нагадує, що останніми тижнями Макрон почав використовувати похмуру риторику, щоб підготувати французьке суспільство до можливості більш прямої конфронтації з Москвою, попереджаючи, що якщо Україна впаде, то наступними будуть країни Центральної та Східної Європи.

“У Макрона виборів більше не буде. Це його останній термін. Він вбачає у цій історії особисті можливості для себе. Адже, якщо вибори в Штатах виграє Трамп, то не факт, що НАТО збережеться у нинішньому вигляді. І на фоні цього може з’явитися нова організація чи державне об’єднання. Очільником якого хоче стати Макрон”, – Артем Бронжуков, політолог.

• Два роки звільнення Київщини: редакція «Межі» зібрала історії тих, хто дивився ворогу в очі.
• Антиурядові протести в Ізраїлі під час війни: які причини і чи можна їх порівнювати з Україною?
• КАБи: чому росія стала часто їх застосовувати? Та як ми протидіємо напівракетам? Речник Повітряних Сил ЗСУ Ілля Євлаш поділився з «Межею».