Про це йдеться у відповіді премʼєр-міністра Дениса Шмигаля на відповідну петицію на сайті Кабміну.

Авторка петиції Інна Турова просила уряд призупинити надання полоненим росіянам права на телефонний зв’язок, доки Росія теж не забезпечить можливість українським військовим регулярно користуватися телефонним зв’язком. Вона стверджувала, що родичі українських військовополонених, які зараз розкидані по російських в’язницях, не отримують жодної інформації про них.

Шмигаль у відповідь заявив, що телефонні розмови військовополонених зі своїми рідними

«виконують важливу інформативну функцію, яка надає об’єктивну інформацію росіянам про те, що їм не варто боятися здаватися в полон, оскільки Україна дотримується усіх положень Конвенції та забезпечує належні умови тримання військовополонених».

Він висловив думку, що це сприятиме збільшенню кількості російських військовополонених, а це, як він пояснив, дасть змогу звільнити більше українських військовослужбовців, які перебувають в російському полоні.

Прем’єр зазначив, що телефонні розмови надаються згідно з розпорядком дня у час, вільний від роботи, слідчих дій чи участі в судових засіданнях. Адміністрація табору може обмежити тривалість однієї розмови до 15 хвилин.

Шмигаль також послався на пункти Женевської конвенції, якими передбачено, що військовополоненим дозволено як надсилати, так й одержувати листи й поштові картки. Також він згадав коментар Міжнародного комітету Червоного Хреста про те, що це також стосується листування іншими способами, зокрема телефонних дзвінків, відеодзвінків, записаних повідомлень та електронної пошти.