Обговорення законопроєкту проходили на тлі акції протесту, на якій зібралися тисячі людей під парламентом в Тбілісі з вимогою його відкликання. Вони запалювали фаєри і скандували: «Ні російському закону!».
В березні минулого року парламент Грузії вже намагався просувати законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», тоді за нього навіть проголосували у першому читанні.
Втім, в Тбілісі одразу ж почалися масові протести, які супроводжувалися водометами, сльозогінним газом, затриманнями та штурмом парламенту.
Тож, вже 9 березня партії влади «Грузинська мрія» довелось все ж відкликати скандальний документ.
«Ми бачимо, що прийнятий законопроект викликав розбіжності в суспільстві. Машина брехні змогла представити законопроєкт у негативному світлі та ввести в оману певну частину громадськості», – пояснили власну позицію в «Грузинській мрії».
Сьогоднішній законопроєкт практично ідентичний документу, відкликаному рік тому у зв’язку з масовими протестами. Єдина різниця полягає в тому, що в новій версії законопроекту термін «іноагент» замінили на «організацію, яка провадить діяльність на користь іноземної держави».
Правляча партія вважає, що ухвалення закону забезпечить прозорість неурядових організацій, які фінансують «екстремізм та революційні процеси», адже він зобов’язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як «іноземний агент».
Згідно з документом, реєструвати іноагентів буде прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону, якщо його ухвалять, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі терміном до п’яти років, для юридичних – штраф: від 10 до 15 тисяч грузинських ларі (від 148 до 370 тисяч гривень).
Однак, опозиційні партії та незалежні журналісти заявили, що законопроєкт є спробою придушити свободу слова в Грузії та зірвати шанси країни на вступ до ЄС.
За їхніми словами, законопроєкт є копією російського закону про «іноагентів» першу редакцію якого було ухвалено 2012 року. Спершу він охоплював лише політичні організації, втім, поступово сила закону поширювалася, що врешті зовсім придушило вільну думку.
«Грузинське суспільство має зробити все для того, щоб не дозволити ухвалити російський законопроєкт цього разу, як ми не дозволили минулого року! Тому що вони намагаються саботувати європейський шлях», – заявив під час мітингу генсек Єдиного національного руху Петре Цискарішвілі, та додав, що саме позиція грузинів у березні минулого року допомогла його країні отримати статус кандидата на членство в ЄС.
Втім, власне сам грузинський уряд відкидає будь-які порівняння із законодавством РФ.
Копією російського законодавства про іногентів даний законопроєкт називає також й політолог та партнер комунікаційної агенції «Good Politics» Максим Джигун.
В коментарі нашому виданню він розповідає, що цей закон ще більше ускладнює можливості для роботи прозахідним, недержавним організаціям, аналітичним центрам, західним ЗМІ та їхнім представництвам в Україні. На думку політолога – це не що інше, як спроба взагалі обмежити прояви громадянського суспільства, демократії і свободи думки в країні.
«Тому, власне, його просування є співзвучним з інтересами росії для того, аби поступово повернути Грузію у лоно своїх інтересів, у лоно свого впливу, розуміючи, що значна частина грузинського суспільства не підтримує російські наративи, але тим не менше вони хочуть за допомогою подібних ініціатив змусити суспільство бути більш покірним», – розповідає політолог.
Також Максим Джигун додає, що «за класикою такої кагебістської російської політичної думки, будь-яка ідея, яку замовчали на певний період, з наступного разу має сприйматися легше, адже суспільство на неї вже не настільки гостро реагує».
Звичайно ж, чергові спроби ухвалити закон про «іноагентів» не залишилися без уваги та підтримки з кремля.
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Грузія – це сусід, тому стабільність та передбачуваність ситуації там лише на користь Росії. Також він додав, що у кремлі стежать за ситуацією в Грузії навколо законопроекту про «іноагентів», і наголошують, що протестна реакція грузинської опозиції – безпідставна.
Також варто зазначити, що засідання юридичного комітету парламенту Грузії не пройшло й без скандалів – під час обговорення даного законопроєкту лідер опозиційної партії «Громадяни» Алеко Елісашвілі побився з представником парламентської більшості, одним із лідерів правлячої партії «Грузинська мрія» Мамукою Мдінараддзе.
Про це повідомив проект «Радіо Свобода» під назвою «Эхо Кавказа».
У той момент, коли Мдинарадзе сперечався з представником партії «Лело» Ганною Нацвлішвілі з приводу спірного проекту, Елісашвілі підбіг до представника більшості, що стояв за трибуною, і вдарив його кулаком по обличчю.
Після цього обидва депутати залишили залу засідань і продовжили бійку вже в коридорі, про що повідомили журналісти.
Пізніше Алеко Елісашвілі залишив будівлю парламенту і заявив журналістам, що застосував кулаки, адже інші аргументи в нього закінчилися:
«Цей закон їм у ср***ку треба засунути. Які аргументи, що за аргументи… Бідзини та Мишки приходять і йдуть, ви знаєте де тепер Мишко, цей (Бідзіна Іванішвілі) так само закінчить, так що не прикривайте його… Я завжди намагався спілкуватися з «Грузинською мрією» по-людськи, а вони нас ведуть до Росії. Нині не час сидіти вдома, треба виходити надвір. Ми повинні викинути їх разом із їхнім «російським законом», – пояснив свою поведінку політик.
Після бійки, як стверджує сам депутат, його вигнали із будівлі парламенту.
За пів години засідання юридичного комітету відновилося, а голова Комітету Анрі Оханашвілі звернувся до опозиції:
«Я закликаю всіх опозиціонерів, а також правозахисників, які тут перебувають, дати оцінку цій мерзенній поведінці цієї людини. Я дам вам можливість, якщо хтось захоче прокоментувати. На будь-яку провокацію, яку ви тут зробите, буде дана найсуворіша відповідь», – заявив він.
Тим часом у будівлі законодавчого органу запровадили «жовтий» рівень безпеки, а на саме засідання частину журналістів не пустили.
Крім того, МВС Грузії повідомило про затримання за адміністративні правопорушення 14 учасників акції протесту. Затримання вони пояснили тим, що мітингарі «порушували громадський порядок, чинили спротив поліції та ображали правоохоронців».
У відомстві також стверджують, що внаслідок дій мітингарів постраждав один поліцейський, йому надали медичну допомогу.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, своєю чергою, розкритикувала дії правоохоронних органів. За її словами, спецпризначенці приготувалися використовувати проти «мирного натовпу, що відстоює своє європейське майбутнє» водомети та сльозогінний газ.
Глава держави стверджує, що Грузія «не здасться та не дозволить статися повторній радянізації».
Також президентка Грузії Саломе Зурабішвілі обіцяє заветувати закон, якщо парламент його проголосує.
Про це згодом повідомив парламентський секретар глави Грузії Георгій Мсхіладзе.
У відповідь на такий розвиток подій ЄС закликав Грузію дотримуватися своїх зобов’язань щодо просування демократії та верховенства прав людини. Зазначається, що створення та підтримка сприятливого середовища для організацій громадянського суспільства та забезпечення свободи ЗМІ є основою демократії, що також має вирішальне значення для процесу вступу країни в ЄС.
Про це йдеться в заяві зовнішньополітичного речника Єврокомісії Петера Стано, передає «Європейська правда».
Стано нагадав, що Грузія отримала статус кандидата за умови виконання відповідних кроків, викладених у рекомендації Єврокомісії від 8 листопада 2023 року:
«Крок 9 включає рекомендацію Грузії забезпечити вільну діяльність громадянського суспільства, а крок 1 закликає Грузію боротися з дезінформацією, спрямованою проти ЄС та його цінностей», – зазначив він.
«Ми закликаємо політичне керівництво Грузії ухвалити та впровадити реформи, які відповідають заявленій меті вступу до Євросоюзу, яку підтримує переважна більшість громадян», – наголосив речник.
Посол Євросоюзу в Грузії Павел Герчинський підтвердив, що законопроєкт про так званих «іноагентів» дійсно може загальмувати вступ Грузії до ЄС,- повідомляє Reuters.
Герчинський підкреслив, що документ «є несумісним» з нормами та цінностями блоку, до якого країна прагне приєднатися.
Стурбованість з приводу того, що партія влади «Грузинська мрія» повторно намагається ухвалити закон «про іноагентів» висловив також і Держдеп США:
«Як ми неодноразово заявляли протягом останніх кількох тижнів, Сполучені Штати, як і раніше, глибоко стурбовані тим, що у разі ухвалення цього законопроєкту організаціям громадянського суспільства, які працюють над покращенням життя громадян Грузії, буде завдано шкоди, і це віддалить Грузію від європейського шляху», – заявили у Держдепі.
- Під парламентом Грузії багатотисячний мітинг через закон про “іноагентів”
- У парламенті борються не за те, щоб зробити БЕБ ефективним, а за те, хто буде його контролювати: повний розбір перезапуску Бюро від Олега Шрама
- Чому світ одразу відреагував на події в Ізраїлі, але при цьому продовжує спостерігати як Росія вбиває українців?