У переддень 75-ї річниці Північноатлантичного Альянсу у його штаб-квартирі в Брюсселі почалася дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн-союзниць. У ці ж дні призначене засідання Ради Україна-НАТО. Ще до його початку генеральний секретар Єнс Столтенберг запевнив, що Альянс має намір допомагати Україні у довгостроковій перспективі.

Для цього обговорюють новий механізм військової допомоги Києву, який не буде залежати від зміни влади у країнах-союзницях. Насамперед йдеться про США, де ймовірне повернення Дональда Трампа до Білого дому може призвести до повного блокування допомоги Україні.

Про зміни у системі постачання зброї, боєприпасів та військового обладнання і перехід до колективних зобов’язань щодо України в рамках НАТО  Столтенберг заявив перед початком засідання міністрів у Брюсселі.

«Будь-які затримки у постачанні допомоги мають наслідки на полі бою просто зараз. Тож ми маємо уточнити динаміку нашої підтримки. Ми маємо забезпечити надійну та передбачувану безпекову допомогу для України на тривалий період. Тож ми маємо менше покладатися на добровільні внески, а більше – на зобов’язання в рамках НАТО. Менше  орієнтуватися на короткострокові пропозиції, і більше – на багаторічні зобов’язання», – повідомляє Столтенберг

За його словами, міністри обговорять, як НАТО може взяти більшу відповідальність з координації постачання військового обладнання та підготовки українських військовослужбовців в межах Альянсу. Йтиметься також про багаторічні фінансові зобов’язання, що має забезпечити стабільність та передбачуваність цієї допомоги. Ці питання мають узгодити та винести на підписання під час Вашингтонського саміту у липні.

«Москва має зрозуміти, що не зможе досягти цілей на полі бою і не зможе нас «перечекати»…Ми трансформуємо широкий пакет допомоги НАТО у багаторічну програму допомоги. Ми допомагатимемо Україні наближатися до НАТО, до стандартів НАТО в усьому – від оборонного замовлення до тилового забезпечення», – сказав генсек Альянсу.

Столтенберг також наголосив: «Ми підтримуємо Україну на її шляху до членства в НАТО. Україна стане членом НАТО. Це питання «коли», а не «якщо».

Напередодні стало відомо про кілька варіантів стратегічної підтримки Києва. Зокрема західні країни обговорюють надання Альянсу лідерства у Контактній групі, яка координує постачання зброї в Україну (Рамштайн). Дотепер цю групу координували США.

«Не вся група, а частина групи НАТО вважає, що краще інституціоналізувати цей процес тільки в разі переобрання Трампа. І це те, до чого США доведеться звикнути, тому що це страх, і він цілком законний… Перенесення цього проєкту в НАТО ніби ізолює його від президентства Трампа або навіть від США, які можуть відволіктися на Китай і не зможуть підтримувати його роботу або не зможуть організувати власний план фінансування», –  пояснив Джим Таунсенд, колишній чиновник Пентагону та НАТО, слова якого наводить Politico.

Ще одна пропозиція, озвучена главою НАТО Єнсом Столтенбергом, – створення фонду для України в розмірі $100 млрд протягом 5-ти років. Зараз узгоджуються деталі цієї угоди, щоб лідери країн Альянсу змогли підписати її під час Вашингтонського саміту.

Ідея полягає в тому, щоб 32 члени НАТО внесли свій внесок у фонд (загальним обсягом $100 млрд) у тій самій пропорції, в якій вони фінансують загальний бюджет НАТО, що базується на їхньому валовому національному доході.

При цьому, частка США у цьому фонді буде значно меншою, ніж пакет двосторонньої допомоги Україні, що блокується у Конгресі однопартійцями Дональда Трампа.

Столтенберг представив ідею створення фонду, як засіб захистити стабільну підтримку України від «вітрів політичних змін», пише Financial Times з посиланням на власні джерела.

«Це буде переходом Рубікону. НАТО відіграватиме роль у координації летальної підтримки України», – сказав один із дипломатів.

«Ми продовжуємо працювати з нашими друзями в Європі та Канаді, щоб гарантувати, що підтримка (України) триватиме. Саме цьому приділяється увага в штаб-квартирі НАТО. Я не бачу, щоб хто-небудь відпускав ногу з газу… Я бачу, як країни щотижня висувають свіжі ідеї»,- заявила Джуліанна Сміт, посол США в НАТО.

Водночас дискусія навколо фінансування та головування у Контактній групі у форматі Рамштайн несе певні ризики для Альянсу. Про це пише агентство Bloomberg.

Насамперед обговорення може спровокувати чвари між членами Альянсу, зокрема з Туреччиною та Угорщиною, які мають власну позицію щодо підтримки України.

Крім того, взявши на себе лідерство у постачанні зброї, НАТО змінить свою роль у війні, що триває в Україні. Адже дотепер військовий Альянс дистанціювався від цих зусиль, щоб уникнути потенційного втягування в ширше протистояння з росією.

Наразі у США відбуваються зміни, які безпосередньо можуть вплинути на те, що коли члени НАТО обговорюють механізм стабільної підтримки України незалежно від «вітрів політичних змін», показує серйозність викликів, пов’язаних зі зміною політичного курсу США.

Заяви Дональда Трампа про можливий вихід із НАТО та критика європейських союзників – це лише один із симптомів таких змін. Йдеться про загальну девальвацію демократичних цінностей серед американських виборців.

Видання The Economist проаналізувало кілька нещодавніх опитувань серед громадян США і прийшло до висновку, що державі, всередині якої слабнуть демократичні засади, складно захищати демократичні цінності інших країн.

Наприклад, дослідження, проведене соціологічною службою Pew, засвідчило – понад чверть американців вважають, що автократія, за якої лідер може обходити Конгрес і суди, буде певною мірою або дуже хорошою формою правління.

Рейтинг також показує рівень недовіри до виборних посадових осіб і сприйняття корупції серед опитаних громадян.

«Те саме опитування, проведене Pew, показало, що понад 80% респондентів вважають, що більшості політичних діячів «не важливо» те, «що думають такі люди, як я». У Швеції, країні з повною демократією, так думають тільки 43% людей. Безвихідь у Конгресі з таких важливих питань, як контроль кордону і допомога Україні, ймовірно, підриває почуття довіри американців», – наголошується у матеріалі.

Поляризація і недовіра взаємопов’язані: дедалі більш розділений електорат Америки голосує за дедалі більш екстремістських кандидатів, вважають аналітики The Economist.

Вони звертають увагу, що індекс демократії (EIU) почав падати у США ще з 2006 року і залишається на рівні «недосконалої демократії». Зниження цього індексу свідчить, що американська демократія, як і раніше, зазнаватиме труднощів незалежно від того, хто переможе на президентських виборах у листопаді.

• МЗС Польщі не підтримує кандидатуру Марка Рютте на пост генсека НАТО
• Народну артистку України засуджено до 10 років ув’язнення за колабораціонізм
• 12-річна українка, яка втратила обидві ноги під час ракетного удару, візьме участь у Бостонському марафоні