Степан Андрійович Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, нині Івано-Франківська область, у родині греко-католицького священника. З юних років він виявляв інтерес до політики та національної ідеї. Освіту здобував у Львові, де активно долучився до націоналістичного руху, а пізніше став однією з ключових фігур у ОУН.

У 1930-х роках Бандера очолив революційне крило ОУН, яке ставило за мету досягнення незалежності України. Його діяльність привернула увагу як польської, так і радянської влади, що вважали його серйозною загрозою для своїх режимів.

Степан Бандера став автором низки стратегічних документів, які визначили діяльність українського підпільного руху. Під його керівництвом ОУН сприяла створенню Української повстанської армії (УПА), яка боролася проти німецької, радянської та польської окупації.

У 1941 році Бандеру було заарештовано нацистською Німеччиною через проголошення незалежності України. Після звільнення він продовжив боротьбу, але вже в еміграції.

15 жовтня 1959 року Степан Бандера загинув у Мюнхені, Німеччина, внаслідок замаху. Його вбивство організував радянський агент КДБ Богдан Сташинський за наказом Москви.

Сьогодні ім’я Степана Бандери є одним із найбільш впізнаваних символів українського спротиву. Його діяльність вплинула на формування сучасної ідентичності українців як нації, готової боротися за свою свободу.

Його ідеї та принципи знаходять відгук у серцях багатьох українців, особливо в умовах сучасної боротьби за суверенітет. Історія Бандери залишається актуальною, нагадуючи про важливість національної єдності та боротьби за власну державність.

• “Слава Україні”: Друга річниця загибелі Олександра Мацієвського
• “Україна розпочинається з тебе”. 24 грудня — День народження В’ячеслава Чорновола
• Мустафі Джемілєву – 81 рік