Ігор Ніконов в нашому місті Києві є дуже серйозною, а головне — поважною людиною.
По-перше, він організував зустріч Асоціації девелоперів України щодо майбутнього історичної спадщини в КМДА. По-друге, зміг запросити туди кращих представників галузі — Владу Молчанову зі SG Stolitsa GROUP та Євгена Фаворова (це новий рупор забудовників, який розказує про поганих активістів у виданні “Економічна правда”).
По-третє, він публічно попросив Марину Соловйову не давати статусу памʼяток, тим будинкам, яких він вже позбавив статусу через суд. До речі, останнє — виглядало досить кумедно.
Чесно кажучи — я думав це якийсь пранк. Бо власне, хто такий суд, щоб вирішувати, що одна історична памʼятка цінна, а інша — наприклад, нецінна.
Втім, ось нещодавно на скриньку ГО “Спадщина” впала відповідь Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, де Марина Михайлівна посилається на ті самі рішення суду Ігоря Володимировича, а місцями просто цитує нашого Трампа.
Це все дуже кумедно, але в рішенні суду зазначено, що саме Департамент КМДА припустився помилки при оформленні облікової документації, у результаті чого — забудовник зміг позбавити статусу памʼятки. Ми ж навпаки — вирішили допомогти Департаменту, бо віримо, що ці помилки були допущені випадково і не зі злого умислу.
Тож, ми провели години в бібліотеках та архівах, зібрали всі довідки та плани будівлі, опитали колишніх мешканців — та подали облікову документацію Департаменту. Втім, замість того, щоб дати нам рекомендації до виправлення, як це було із Садибою Зеленських влітку, Соловйова написала просто — будинок 1878 р. не має жодної історичної цінності та повернула документи організації.
- Незаконна забудова проти історичної спадщини: як руйнують Київ?
- Набридли народні експерти, які розповідають, що памʼятки архітектури — це насправді не памʼятки, — Перов
- Знесену садибу Зеленських можуть не відновити