Перед голосування Центр протидії корупції видав повідомлення, в якому звинуватив депутатку від “Слуг народу” Галину Янченко в тому, що вона проштовхує законопроєкт № 12202, яким пропонує звільнити від сплати штрафу у розмірі 7 відсотків вартості контракту оборонних постачальників, які затримали поставки зброї на фронт на понад 30 днів.
“Також Янченко проштовхує правку № 502 до законопроєкту № 6013, яку зареєстрували від імені Олексія Мовчана та протягнув економічний комітет Верховної Ради з подачі нардепки. Ця правка так само пропонує відміну штрафів”, — йшлося в повідомленні.
Як вказав ЦПК, законопроєкт № 12202 пропонує звільнити постачальників від штрафу у контрактах, які укладуть після набуття законом чинності, а правка № 502 до законопроєкту № 6013 охоплює навіть уже укладені договори.
Через кілька годин правку і закон ухвалили, а Янченко звинуватила ЦПК в маніпуляціях.
“Зараз штрафів є три і вони неадекватні у розмірах. 13 % за перший місяць прострочки, хоча середній заробіток ОП становить 5-7 % за контракт”, — заявила Янченко в коментарі Цензор.НЕТ.
“Ми хочемо залишити єдиний штраф, а конкретно — щоденну пеню. Це найефективніший штраф, він нараховується за кожен день прострочення, поки контракт не буде виконано. Це 0,1 % в день. Тобто в місяць близько 3 %, за два – 6 % тощо”, — пояснила Янченко, додавши, що це передбачено в Цивільному Кодексі.
“Всі дописувачі праві, дійсно скасовується штраф у 7 % за понад 30-денне прострочення виконання зобовʼязань для постачальника, передбачений Господарським кодексом України; водночас залишаються інші санкції передбачені Цивільним кодексом України, а також ті, які можуть бути передбачені безпосередньо в укладених договорах. Що стосується того, що виробники можуть заробляти менше, ніж платитимуть штрафних санкцій, то це дуже оціночне судження, оскільки виробники закладають прибуток і продовжують масово розширювати виробництво, зрештою, в Україні діє свобода договору, і ніхто не забороняє під час їх укладення боротись як за більшу прибутковість для виробників, так і закладати додаткові санкції зі сторони замовників”, — зауважив юридичний радник НАК, адвокат та волонтер Максим Костецький.
“Додатково, варто зазначити, що Господарський кодекс України — це справді рудимент пострадянської економіки, який не відповідає європейським практикам корпоративного законодавства та стандартам ОЕСР. Його скасування добивались фахівці цивільного права багато років, однак важливо, щоб не було одночасного падіння нормативного регулювання цілого сектору, а заміна відбувалась поетапно”, — зазначив юрист.
Дослівно правка Олексія Мовчана звучить так:
“Положення абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України в частині стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов’язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року No 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року No 2102–IX, та не завершені на день набрання чинності цим Законом”.
Депутат Ігор Фріс намагався переконати автора статті, що правка не стосуватиметься існуючих контрактів, але останнє речення звучить геть інакше.
Насправді після внесених правок постає велике запитання щодо обізнаності депутатів в тому, як функціонує ринок постачання зброї, а також, до яких фатальних наслідків подібні речі можуть призвести.
Так само як і те, чи не є подібні правки лобізмом самих спецімпортерів.
Чому автор допускає таку думку? А тому, що скарги на штрафи я чула якраз від спецімпортерів зброї. В чому вони нічим не відрізняються від “тонкосльозиків” з постачальників харчів для Міноборони.
У жовтні місяці в статті про перші спроби звільнити керівницю АОЗ Марину Безрукову серед своїх претензій вітчизняні постачальники зброї назвали саме штрафи. Точніше, що нібито вони платять більше штрафів, ніж іноземні.
АОЗ тоді ці звинувачення відкинув.
“На сьогодні іноземні контрагенти сплатили Агенції 57 249 євро та 10 384 доларів.Водночас судові процеси є тривалими, і на сьогодні в судах різних інстанцій перебувають справи на загальну суму 5,5 млн євро та 566 тис. доларів. Розмір виконаних рішень та претензій щодо спецімпортерів становить понад 3,9 млн грн. Але варто зауважити, що саме з боку спецімпортерів ми зіштовхуємося з найбільшими затримками з виконаннями державних контрактів. На сьогодні в судах розглядаються справи щодо стягнення штрафних санкцій на понад 2,2 млрд грн”, — йшлося у відповіді Агенції на запит Цензор.НЕТ.
Щодо внутрішніх виробників, то обсяг виконаних рішень та претензій становить 16 млн грн. Вибачте, зважаючи на те, що зазвичай ідеться про мільярдні контракти, то це в цьому контексті просто дитячі гроші.
Ба більше, з того, що відомо автору за 1,5 року роботи в Громадській антикорупційній раді, ніхто штрафи в 13 % (принаймні останнім часом) не застосовував.
Посилання на 3 % заробітку оборонних постачальників – це маніпуляція. Тому що, наприклад, дозволена маржа по дронах і РЕБ на сьогодні – 25 %. Спецекспортери дійсно мають 3 % з контракту, але це взагалі ніколи не рятує від того, скільки виведено маржі на посередників в іноземних країнах.
Для всіх інших немає регулювання — як сторони домовляться, така ціна і є (включно з маржею).
Тому грати в історію “забирають останню копійчину” тут геть ганебно.
До того ж попри те, що постачання зброї в Україну дійсно пов’язане із серйозними ускладненнями, варто також розуміти, що самі постачальники часто зловживають пунктами про форс-мажорні обставини.
В одного з попередніх заступників міністра оборони навіть злий жарт був: “Та що ви кажете? Невже знову цех з порохами в Болгарії вибухнув, третій раз за місяць”. При цьому взяти довідку про форс-мажори в регіональному відділенні Торгово-промислової палати було досить просто і дешево, тому цей процес міністерство пробує централізувати, вимагаючи київську довідку. Але постачальники опираються і цьому.
У попередніх версіях контрактів пункт про Відповідальність сторін звучав десь так:
“Якщо Виконавець не поставить Замовнику Товар в строк, передбачений цим контрактом, то Виконавець зобовʼязується сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,01% від вартості (ціни) непоставленого в строк Товару за кожний 0,01% день прострочення. Розмір такої пені н е п о в и н е н перевищувати 10% від вартості (ціни) непоставленого в строк Товару. Замовник залишає за собою право висувати інші юридичні та/або договірні претензії, як описано в розділі 12 Контракту. У разі, коли Виконавець відмовляється виконати свої зобовʼязання за Контрактом після настання Ефективної дати Контракту (ТО), він зобовʼязаний сплатити штраф у розмірі 5% від вартості (ціни) непоставленого Товару за ц и м Контрактом”.
Тепер про те, чому на такі поблажки, як пропонують депутати, іти не варто? Тому що кожен день прострочки з поставками боєприпасів коштує життя нашим військовим. Корупційне укладання контрактів вже призвело до того, що за контрактом з “Львівським арсеналом” на понад 100 тисяч мін, українська армія не отримала жодної.
Ціна “Львівського арсеналу” на міни була значно вища ніж в конкурентів. Це аж ніяк не 3 %, які сюди пробують прив’язати.
Відомий скандал із цінами СТЕ, який описав журналіст Михайло Ткач, також вказує на значне завищення цін.
Натомість дебіторська заборгованість строком понад 365 днів згідно з відповіддю МО на запит Громадської антикорради станом 26 червня 2024 року становила 9,1 мільярда гривень. Менша за строком дебіторка становить ще більші суми.
Фактично при зменшенні штрафів АОЗ буде просто беззахисним перед постачальниками зброї, а українська армія – з більшим ризиком непостачання зброї. Нагадаю, згідно з інформацією ЕП, один з українських заводів, які поставив браковані 120-ті та 82-ті міни на фронт, також не виконав майже на третину все замовлення по всіх позиціях боєприпасів, які законтрактував.
Тобто правкою Мовчана йому це пробачать у вигляді зменшення штрафів!
Крім того, як показує досвід зниження штрафів в інших сферах закупівель МО, наприклад, в закупівлі харчування, цей шлях не є ефективним і тільки погіршує якість забезпечення.
Наприклад, у 2023 році при порушенні умов договору щодо термінів (строків) постачання харчових продуктів постачальник сплачував замовнику (відповідному департаменту Міноборони) “штраф у розмірі 100 % від вартості недопоставленого або несвоєчасно поставлених харчових продуктів та пеню у розмірі 0,1 % від вартості харчових продуктів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення”.
А за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягувався штраф у розмірі 7 % вказаної вартості від несвоєчасно поставлених або непоставлених продуктів харчування.
На початку 2024 року, через складну ситуацію з поставкою харчів і підкилимні інтриги “харчової мафії” Державний оператор тилу зменшив штрафні санкції — лише 0,1 % за прострочення поставки до 10 днів. І лише 20 % за непоставлений товар.
Це призвело до того, що постачальники стали використовувати термін у 10 днів, щоб затримати доставку товару і відмовлялись привозити товар, на який самі ж прописали в каталозі занизькі ціни.
Тому на 2025 рік ДОТ, хоч і досить гуманно, але підвищив штрафні санкції.
Але якщо в разі провалу поставки їжі державу можуть підмінити волонтери, то в питанні поставки зброї – вони цього зробити не зможуть.
Оскільки питання правки набуло розголосу, то є велике сподівання, що її просто скасують на наступних голосуваннях. Якщо вся Верховна Рада не хоче ходити з тавром людей, які підривають обороноздатність країни.
Як розповів Цензор.НЕТ народний депутат Ярослав Железняк, про цю правку в залі не знали, її побачили вже під час голосування. І наразі є домовленість зі спікером Русланом Стефанчуком переглянути саме цю норму.
- Наглядові ради АОЗ виступили проти змін до статутів, що обмежують їх незалежність
- Зброярські війни та новорічні подарунки: як у неслухняної Безрукової забрали 23 мільярди та віддали прикордонникам
- Корупційні ризики у Міноборони: НАЗК виявило 11 проблемних точок