Про це повідомили на офіційній сторінці музею у Facebook та додали, що планують змінити всю архітектуру простору та концепцію музею.

«У планах – максимальна зміна архітектурного ландшафту: демонтаж усіх пам’ятників та елементів радянської пропаганди», – заявляють у музеї.

Проводити зміни в комплексі почали вже давно. До прикладу – торік із монумента «Батьківщина-мати» демонтували радянський герб і замінили його на тризуб. Крім того, тоді також пропонували перейменувати саму інституцію на «Національний музей війни за незалежність».

«Музей війни хоче подякувати всім лідерам громадської думки, інфлюєнсерам, блогерам та небайдужим громадянам за увагу до процесу його пере означення. Саме минулорічна активна дискусія щодо майбуття монумента «Батьківщина-мати» активізувала й допомогла успішно завершити проект «Тризуб Батьківщини», результатом якого стала заміна на щиті скульптури радянської символіки на знак Княжої Держави Володимира Великого – Тризуб», – йдеться в публікації музею.

Надалі музейники планують демонтувати всі монументальні твори на території музею, які вважатимуться пропагандиськими, а своїм пріоритетним завданням вони називають побудову стаціонарної експозиції, яка розповідатиме про століття збройної боротьби українців за свободу й незалежність.

Про це повідомили на сторінці Національного музею історії України у Другій світовій війні.

«Наявний виставковий простір має позбутися радянського наративу, який десятки років пропагував міф «великої вітчизняної війни». Уже розпочався процес перебудови архітектури виставкових площ», – йдеться у дописі.

Втім, заміна герба СРСР на тризуб знайшла значно більше підтримки серед українців ніж нинішня ідея керівництва музею. За результатами опитування в додатку «Дія» 85% респондентів тоді проголосували схвально, тож заміна герба відбулась. Крім того, всі роботи з демонтажу та встановлення провели за кошти великого бізнесу, що неабияк заспокоїло громадськість, стурбовану питанням фінансування таких проєктів серед війни.

Зараз же ситуація докорінно інша – думки громадян ніхто не питав і опитувань не проводив. Користувачі Мережі обурюються, що порівнювати заміну елементів на щиті і повне знищення ансамблю неможливо, та й загалом пам’ятники і горельєфи на їх думку є нашою матеріальною історією та культурною спадщиною.

Бруталістський меморіальний комплекс навколо Батьківщини-мати було створено ще в 1980-1982 роках творчим колективом провідних українських скульпторів, архітекторів та інженерів, включаючи Віктора Єлізарова та Василя Бородая. Ансамбль розповідає про звитяги, жертви та героїзм українського народу в боротьбі з нацистами та є об’єктом культурної спадщини і має охоронний номер №911/1КВ (наказ Мінкульта від 16.12.2016 №119).

Рішення музейників не на жарт обурило громадськість. Користувачі Мережі такі дії назвали справжнім варварством та закликали не руйнувати, а навпаки добудовувати і реконструювати неймовірні зразки бруталістичної монументальної скульптури.

Публікація з інформацією про демонтаж пам’ятників та горельєфів одразу ж вибухнула гнівними коментарями:

«А що, боротьба у Другій світовій то вже якийсь сором? Сором – це знищувати культурні надбання»

«Чия це взагалі ініціатива? Можливо варто залучити до дискурсу мистецтвознавців, істориків, архітекторів?»

«Меморіальний комплекс «Національний музей історії України у Другій світовій війні»”(вул. Лаврська 27) занесений до Державного реєстру як пам’ятка історії та мистецтва (Наказ Міністерства культури України від 16.12.2016 № 1198). Отже всі анонсовані дії – незаконні!»

«Всі, хто там був, знають про мистецьку цінність ансамблю, відчували емоційність подорожі від тунелю «Герої фронту і тилу» до зали перемоги на верхньому поверсі музею», – стверджує дослідник архітектури і монументального мистецтва Дмитро Соловйов.

Він вважає, що демонтаж ансамблю зітре історію боротьби українців у Другій світовій війні та закликає не допустити зухвале знищення нашої матеріальної історії.

«Мільйони українських бійців, що віддали життя в боях із нацистами, не є радянським наративом. Мільйони українських цивільних, вбитих нацистами, не є радянським наративом. Героїчна праця українців-трудівників тилу не є радянським наративом», – заявив дослідник архітектури і монументального мистецтва.

За словами Дмитра Соловйова станом на сьогодні демонтовано вже 70% експозиції другого поверху, крім того, 50% експозиції першого поверху теж недоступні для відвідувачів, втім, їх доля точно не відома.

Зважаючи на нагальність вирішення ситуації та реакцію суспільства Соловйов закликав спрямувати свій гнів та обурення на поширення створеної ним петиції «За збереження меморіального комплексу музею ДСВ».

На його думку якщо керівництво музею хоче зробити музей поточної війни, то кращою ідеєю буде його створити, а не переробити з вже наявного.

«Жертви і звитяги українців над нацистами вже неактуальні?», – обурюється він.

Ігор Кондратьєв – професор, доктор історичних наук, НУ «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка в коментарі нашому виданню пояснює, що згідно закону України «Про музеї та музейну справу» музей має як зберігати музейні предмети, так і популяризувати їх з науковою та освітньою метою. Причому за законом про декомунізацію заборона на використання та пропаганду символіки комуністичного режиму не поширюється на музейні експозиції, отже демонтаж барельєфів не є обов’язковим. Але Музей Другої світової війни заявив про зміну концепції експозиції та перетворення в «Національний музей війни за незалежність».

«Чи можна популяризувати історію воєн за незалежність через події ІІ Світової? Беззаперечно. Чи можна за допомогою радянських експозицій? Після створення росією культу «побєдобесія» – майже ні», – говорить доктор історичних наук.

Втім, Ігор Кондратьєв вважає, що слід шукати баланс і зберегти пам’ятники та горельєфи, зокрема авторства Анатолія Гайдамаки, та додає, що це не виключає можливості демонтажу за умови їх подальшого збереження.

«Але чи можна довіряти цю справу виключно музейникам без залучення сторонніх професійних спеціалістів з музеєзнавства, культурології та історії – не певен. Вважав би за потрібне створення якоїсь фахової площадки для обговорення нової концепції музею та залучити до процесу авторитетних фахівців», – додає на сам кінець професор.

• Департамент охорони культурної спадщини виступає за припинення робіт на місці палацу Розумовського

• Проблеми Бортницької станції в Києві

• Частково відкрили Подільський міст! Куди ділися гроші?