Таку цифру назвали в поліції журналістам “Слідство.Інфо”.

Водночас меншою є кількість загиблих військових, яких вдалося вивезти й поховати. Це 262 військовослужбовці за той самий період, з жовтня по червень.

Бійці морської піхоти, розмовляючи зі “Слідством.Інфо” неодноразово казали, що росіяни в Кринках не беруть українців у полон.

“Але у списках на обмін, і в повідомленнях про полон все ж трапляються прізвища тих, хто зник саме в цьому населеному пункті”, — ідеться в матеріалі “Слідства”.

Зараз, за даними бійців, бойові дії з російською армією тривають на островах поблизу Кринок.

“Слідство.Інфо” також розмовляло з десятком матросів, човнярів і медиків, які або були у Кринках особисто, або доправляли туди людей. Більшість з опитаних сказала, що оборона населеного пункту від самого початку була надважким завданням, а ресурс був обмежений.

“Дехто з учасників висадки на Кринках вважає, що спочатку обороняти село і пробувати розширювати плацдарм було можливо, але коли село стерли вщент, і не залишилось навіть руїн, то десь наприкінці зими завдання з утримання цих позицій стало для багатьох «дорогою в один кінець»”, — додають журналісти.

16 липня поінформоване джерело в Силах оборони повідомило Суспільному, що ЗСУ відійшли від села Кринки, що на лівобережжі Дніпра Херсонської області. За словами військових, на цьому напрямку, це відбулось ще кілька тижнів тому. ЗСУ утримували плацдарм на лівобережжі Дніпра у Херсонській області з осені 2023 року.

• ЗСУ відійшли від Кринків на Херсонщині, — «Суспільне»
• У ЗСУ з’ясовують деталі страти українських військових у Кринках, їх особи досі не встановили, — Гуменюк
• Окупанти розстріляли українських військовополонених на Херсонщині