#Букви розповідають історію свята.
Історія свята
Міжнародний жіночий день з’явився завдяки “маршу порожніх каструль”, який відбувся 8 березня 1857 року у Нью-Йорку.
Тоді працівниці текстильних фабрик вийшли на вулиці з протестами, вимагаючи зменшити робочий день на шість годин, адже їм доводилося працювати по 16 годин. Також жінки вимагали гідної зарплатні та права голосу на виборах.
На акцію протесту жінки принесли каструлі і били в них, наче в барабани. Пізніше учасниць руху стали називали суфражистки (від suffrage – голосування, виборче право).
У 1909 році Соціалістична партія Америки оголосила національний жіночий день, який відзначався аж до 1913 року в останню неділю лютого.
У 1910 році німецька комуністка Клара Цеткін на форумі жінок у Копенгагені (куди прибули і делегати з США) запропонувала заснувати Міжнародний жіночий день. Малося на увазі, що в цей день жінки будуть влаштовувати мітинги і ходи, залучаючи громадськість до своїх проблем.
До 1917 року повне або часткове право голосу отримали жінки Нової Зеландії, Австралії, Фінляндії, Норвегії, Данії, Ісландії.
8 березня та ООН
У 1975 році Організація Об’єднаних Націй заснувала 8 березня як Міжнародний жіночий день. Щорічно в ООН пропонують тему до 8 березня.
У 2021 році тема Дня ООН “Жінки на керівних постах: Досягнення рівноправного майбутнього в епоху COVID-19” присвячена величезним зусиллям жінок і дівчаток у всьому світі з формування більш рівноправного майбутнього і виходу з кризи в зв’язку з COVID-19.
Читайте також:
“Міжнародний жіночий день дає нам можливість подумати про досягнуті успіхи, закликати до змін і зазначити акти мужності і рішучості простих жінок, які зіграли виняткову роль в історії своїх країн і громад.
Світ домігся безпрецедентних успіхів, але жодна країна не досягла гендерної рівності”
8 березня в Україні
Нагадаємо, що вже кілька років в українському суспільстві вирують дискусії щодо скасування 8 березня як вихідного дня в Україні. Цю ідею активно активно поширював колишній директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. За його словами, це свято не має нічого спільного з тим змістом, що спочатку закладався в нього.
“Статус вихідного, наданий 8-го березня, був одним з інструментів радянської влади перетворити день боротьби за права жінок в день в форматі” букетики-тортики-шампанське … Хоча 8 березня є Міжнародним жіночим днем в більшості європейських держав, воно не є вихідним днем . Це вихідний день тільки в Росії, Білорусі, Казахстані, Північній Кореї, В’єтнамі, Анголі … Навряд чи це ті країни, які можна назвати прикладом дотримання прав жінок”, – заявляв В’ятрович, закликавши не скасовувати свято, а зробити день робочим.
Але поки ця ідея не знайшла підтримки в суспільстві.