Новини
Київрада передала під забудову Дворик з воронами та дозволила засипати річку Либідь
Київрада ухвалила низку рішень щодо забудови історичних об'єктів столиці. Зокрема, планується забудова "Дворика з воронами" на Рейтарській та засипання річки Либідь заради облаштування додаткового під’їзду до Ocean Mall.
П’ятниця, 5 липня 2024, 21:12

Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

Коментуючи забудову “Дворика з воронами” на Рейтарській Перов повідомляє, що відповідно до ст. 32 Закону України “Про охорону культспадщини” в межах буферної охоронної зони ЮНЕСКО (Софія Київська) заборонено нове будівництво.

Також стосовно засипання річки Либідь він наголошує, відповідно до ст. 60 Водного кодексу на річках, в межах їх прибережної водозахисної смуги заборонено нове будівництво.

Крім того, Київрада дозволить:

  • Знести будинок Лісопильню Сніжка, 1902 р на вул. Турівській, 29А. Ділянка з історичною будівлею розташована в межах памʼятки археології “Культурний шар древнього Подолу”. Відповідно до ст. 17 “Про охорону культспадщини” міська рада не в праві розпоряджатися такою категорією земель, каже активіст.
  • Реконструкцію памʼятки архітектури на Сагайдачного, 29. Там розташована садиба Чернишова, збудована у 30-х роках 19 століття. Згідно ст.ст. 22, 26 Закону України “Про охорону культспадщини” памʼятки заборонено реконструювати — змінювати, перебудовувати.
  • Забудову Китаєво. Відповідно до ст. 7 Закону України “Про природно-заповідний фонд”, ст. 6, 32 “Про охорону культспадщини”, ст.ст. 46, 54-1 Земельного колексу України нове будівництво обмежено в буферних охоронних зонах обʼєктів ПЗФ та охоронних археологічних зонах.
  • Іллінська, 22 — проєкт забудови, що включає знос будівлі колишнього консульства Іспанії — памʼятки архітектури. Згідно ст. 22 “Про охорону культспадщини” памʼятки заборонено зносити.

“Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України повідомлення про злочин, інше порушення Закону може бути подане в будь-якій формі. Відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” у разі порушення інтересів держави, територіальної громади, неналежного представництва цих інтересів прокуратура може звертатися до суду з метою захисту такого інтересу”, — пише активіст.

Дмитро Перов зазначає, що з огляду на означене, просить вважати цей допис відкритим зверненням до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури щодо звернення до суду та скасування рішень, що порушують Закон та суперечать інтересам тергромади.

Теги: Дмитро Перов, Памʼятки архітектури

Межа у Telegram

Підписатись