Чому деяким організаціям відмовляють у бронюванні співробітників, пояснив заступник міністра економіки Ігор Фоменко в ефірі телемарафону 9 червня.

Він нагадав, що існує сім критеріїв для визначення підприємств чи організацій критично важливими. При цьому, кожне міністерство чи центральний орган виконавчої влади формує свій перелік критеріїв. Лише після того, як відповідні служби опрацюють підприємство, видається наказ про визнання його критично важливим, пояснив Фоменко.

Після визнання критично важливим підприємство чи організація подає списки військовозобов’язаних для бронювання центральному органу виконавчої влади або ОВА, які надали такий статус. Останні направляють списки до Міноборони України або інших органів, таких як СБУ чи ГУР, де військовозобов’язаний перебуває на обліку.

Після цього працівників зі списку перевіряють через реєстр “Оберіг” на відповідність військово-облікових даних й потім направляють Міністерству економіки.

“Мінекономіки перевіряє наявність підстав. Якщо якихось документів не вистачає, ми просимо їх надати. Після цього міністерство видає наказ, який направляє в Міноборони, ТЦК та в той орган місцевої влади, який звертався до Міноборони”, – сказав заступник міністра економіки.

Фоменко додав, що Мінекономіки може відмовити у бронюванні працівників підприємства, якщо виявиться, що документи надані не в повному обсязі, або присутні сфальсифіковані дані. В такому випадку Мінекономіки не видає наказ про бронювання й повертає пакет документів або на доопрацювання, або анулювання попередніх рішень.

• Треба робити акцент на рекрутинг, а не на мобілізацію, — військовий
• Кабмін продовжив відстрочки від мобілізації ще на два місяці
• Бронюватимуть професії, а не людей: уряд готує перелік спеціальностей та посад, які не підлягають мобілізації