Про це пише Reuters та Report.

Зазначається, що Мірзійоєв керує найбільш густонаселеною країною Центральної Азії з 2016 року. Він завоював популярність завдяки ліберальним економічним реформам і пом’якшенню жорстких обмежень політичних, релігійних і медіа-свобод, введених його попередником.

Проте політична влада в 37-мільйонній країні залишається зосередженою в руках Мірзійоєва, і парламент рідко виступає проти законів, розроблених його кабінетом.

Основна зміна, запроваджена в рамках конституційної реформи 2023 року, — це перехід на змішану систему виборів, за якої лише половина зі 150 депутатів обирається шляхом голосування за політичні партії. Інші 75 кандидатів будуть обрані індивідуально, хоча всі вони також висунуті п’ятьма зареєстрованими партіями Узбекистану, жодна з яких не виступає проти Мірзійоєва.

Reuters зазначає, що Узбекистан має тісні економічні зв’язки з Росією, і мільйони узбецьких трудових мігрантів працюють там, щоб забезпечити свої сім’ї вдома. Водночас Ташкент зберіг нейтралітет у російсько-українському конфлікті та заявляє, що дотримується санкцій Заходу проти Москви.

• Опозиція Грузії не визнає результатів парламентських виборів
• Вибори в Грузії: екзитполи влади й опозиції показали різні результати
• Республіканці в Конгресі США готують план на перші 100 днів для Трампа у разі його перемоги на виборах, — ЗМІ