Про це повідомляють видання Reuters та The Times of Israel.

Мітингуючі вимагають відставки уряду прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху та проведення дострокових виборів.

Крім того, уряд звинувачують у блокуванні перемовин щодо повернення заручників, захоплених під час атаки терористів ХАМАСу в 2023 році, адже в Секторі Гази й досі перебувають у полоні 130 осіб.

Зустріч біля Кнесету очолила коаліція антиурядових протестних рухів, при цьому, участь в акції, за словами організаторів, взяли близько 100 тисяч людей. Вже у неділю, 31 березня, між Кнесетом та Міністерством закордонних справ було встановлено велику кількість наметів для ночівлі, а поруч з ними — намети матеріально-технічного забезпечення.

«Нам потрібні вибори. Уряд не має довіри громадськості. І тепер вони хочуть прийняти закон, який дозволить кожному п’ятому уникати служби в армії», — заявив один з учасників протесту.

Крім того, війна вчергове посилила давню суперечку в суспільстві Ізраїлю, яка також турбує коаліційний уряд Нетаньягу — звільнення ультраортодоксальних єврейських студентів семінарії від служби у призовній армії країни.

Втім, вже 31 березня наближався крайній термін, протягом якого уряд мав розробити закон для вирішення цього питання, але Нетаньягу в останню хвилину подав до Верховного суду заяву про 30-денну відстрочку.

Очевидно, Верховний суд дав урядовцям термін до 30 квітня для надання додаткових аргументів. Але у тимчасовій ухвалі він також розпорядився призупинити державне фінансування студентів семінарії, які підлягатимуть призову в армію з понеділка.

Протестувальники також заявили, що минулого тижня комітет Кнесету проголосував за схвалення шеститижневої перерви, попри гучні заперечення партій як в опозиції, так і в коаліції. Перерва триватиме з 7 квітня до 19 травня.

«Кожні три дні помирає заручник. Вони їдуть на 42 дні. Це означає, що 14 заручників загинуть», — обурюються мітингуючі.

Після того, як основна акція протесту затихла, частина протестуючих рушила, щоб заблокувати сусіднє шосе Бегін, при цьому, вони запалили кілька багать по дорозі. Декого з протестуючих затримала поліція, у той час, як інші чинили їй опір, намагаючись заблокувати в’їзд до Єрусалиму.

Загалом, під час протестів сутички виникали неодноразово. Зокрема, у Мережі повідомляли про кидання яйцями й обливання водою.
Після сутичок учасників протестної акції з поліцейськими затримано 16 осіб, крім того, поліція також застосувала водомети проти протестувальників, які перекрили рух на трасі Аялон.

Усього планується чотири дні мітингів та заходів по всьому Єрусалиму.

У понеділок були заплановані заходи з колишнім керівником ЦАХАЛу та колишнім міністром оборони Моше Яалоном і активісткою лейбористів Яєю Фінк перед вечірнім мітингом із коментарями колишнього члена парламенту та колишнього заступника голови ЦАХАЛу Яїра Голана, а також членів родини загиблих 7 жовтня.

У вівторок на мітингу мають виступити колишній прем’єр-міністр Ехуд Барак, а також Мерав Свірскі, чиї батьки були вбиті 7 жовтня, а брат Ітай Свірскі був узятий у заручники та вбитий у Газі.

Звертаючись до демонстрантів у неділю, лідер ізраїльської опозиції Яїр Лапід проголосив, що єдине, що має значення для Нетаньяху — це залишитися на посаді, звинувативши прем’єр-міністра в тому, що він більше зосереджується на забезпеченні своїх партнерів по коаліції, ніж на допомозі громадянам, які постраждали від війни.

«Цього тижня Кнесет йде на канікули посеред війни. Резервісти не отримають перерви. Заручники не звільнені. Це їх не цікавить. Кожен, хто сьогодні сидить в цьому уряді, несе відповідальність.

Кожен міністр, який не подасть у відставку, кожен член Кнесету, який не проголосує проти уряду, ця пляма залишиться на них до кінця їхнього життя», — заявив Лапід.

Також він розкритикував прем’єра Нетаньягу, звинувативши його в «руйнуванні відносин Ізраїлю зі США» та тому, що він «кидає заручників ХАМАС напризволяще».

Власне, сам прем’єр-міністр країни Біньямін Нетаньягу, коментуючи можливість проведення дострокових виборів, наголошує, що це, в першу чергу, ощасливить бойовиків ХАМАС.

«Це паралізувало б переговори щодо звільнення наших заручників і поклало б кінець війні до того, як мети буде повністю досягнуто. Першим, хто б вітав це, є ХАМАС, і цим все сказано», — заявив прем’єр Ізраїлю.

На думку Нетаньягу такий крок «паралізує країну на строк до восьми місяців у розпал війни».

Варто зазначити, що сам прем’єр-міністр у ніч проти понеділка, 1 квітня, переніс операцію з видалення грижі у єрусалимській лікарні «Хадасса» в Ейн-Керемі. За словами лікарів, операція пройшла успішна і пацієнт одужує.

Ізраїльські ЗМІ зауважують, що ці протести стали одними з найбільших відтоді, як 7 жовтня 2023 року бойовики ХАМАС напали на Ізраїль.

Проте, це далеко не перші подібні акції протесту з закликами зміни уряду Нетаньягу. Масові протести в Ізраїлі розпочалися ще у січні минулого року, коли влада оголосила про план перегляду судової системи. Ця реформа, зокрема, передбачала передачу парламентській більшості контролю за процесом відбору суддів Верховного суду. Також влада хотіла відмовитися від законодавчого принципу, що дозволяє Верховному суду скасовувати рішення уряду.

Тож, вже у липні в Тель-Авіві відбувся масштабний антиурядовий протест, тоді, як повідомляли в The Times of Israel , на вулиці столиці Ізраїлю вийшли близько 180 тисяч людей.

Саме з того часу тисячі громадян, час від часу, виходять на протести вимагаючи розпустити Кнесет і провести дострокові парламентські вибори в країні.

З даною вимогою сотні демонстрантів збиралися навіть біля резиденції прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху. Втім, найбільше противників уряду зібралося тоді на акції в Тель-Авіві, де особливо сильні опозиційні настрої. Протестувальники заявляли, що діючий Кабмін не справляється зі своїми обов’язками на тлі тривалої військової операції в Секторі Гази та невдалих спроб визволення заручників, утримуваних там палестинськими бойовиками.

Аналізуючи можливі причини таких масштабних протестів в Ізраїлі Олександра Миколюк, політичний аналітик Українсько-Американського інституту відповідальної політики, в коментарі нашому виданню говорить, що наразі протести в Ізраїлі відбуваються, зокрема, через те, що падіння економічного зростання за п’ять місяців ведення війни відбулося аж на 20%. Другим моментом, що повпливав вона називає даунгрейд суверенних рейтингів, що відбувся.

«Третя історія – це важлива та досить педантична історія в Ізраїлі. Я думаю, що більшість протестуючих могла вийти у зв’язку з цим – це закон про призов до армії ортодоксів.

Адже ортодоксів минулого разу при винесенні цього закону на суд громадськості було близько 300 тисяч, зараз же цей закон повертається, а їх уже мільйон двісті, — розмірковує політичний аналітик.

На питання чи можна у цій ситуації проводити паралелі з Україною Олександра Миколюк відповідає, що протистояння в Ізраїлі не можна порівнювати навіть з тим, що відбувалося в Україні в 2014 році, до повномасштабного вторгнення.

«У нас паралель тільки одна може бути – у нас спільний ворог. Ми про це постійно говоримо, але наші ізраїльські колеги не завжди з цим погоджуються, точніше уряд не згоден, а громадянське суспільство згодне. У нас спільний ворог – це росія. У нас спільний ворог – це Іран.

І його проксис у особі Хамаса з Хезбаллою. Якщо вже у нас спільний ворог, значить, багато речей будуть зіставні,але за масивністю, масштабом загрози та бойовими діями, це абсолютно незрівнянні речі з тим, що ми проживаємо в Україні. З тим, з чим зіткнулася наша країна, це незрівнянно зовсім», — резюмує вона.

• Південна Корея вводить санкції проти російських суден та компаній за військову співпрацю з КНДР
• В Білому домі відреагували на заяву Джонсона про можливі нововведення в пакеті допомоги Україні
• Дрони атакували промислові об’єкти в Єлабузі та Нижньокамську у Татарстані