Бюро економічної безпеки — це український правоохоронний орган у сфері охорони економічної безпеки держави. У певному роді, БЕБ —  фінансова поліція. Мета Бюро — протидія економічним злочинам  проти держави шляхом реалізації правоохоронної, аналітичної, економічної, інформаційної та інших функцій.

Нова редакція законопроєкту передбачає:

– відбір і подання на розгляд Прем’єр-міністра України не більше двох кандидатур на посаду директора БЕБ;

– перші строки для незалежних оцінок (аудитів) ефективності діяльності БЕБ (проведення оцінки здійснюється Комісією після завершення першого і третього року на посаді Директора Бюро економічної безпеки України);

– доопрацьований механізм атестації працівників БЕБ, строк проведення якої не може перевищувати дванадцяти місяців;

– директор Бюро економічної безпеки України формує нову дисциплінарну комісію

«За» проголосували 264 нардепи. Що врахували, а що ні, у своєму телеграм-каналі написав народний обранець Ярослав Желізняк. 

Детальніше про останній пункт: зобов’язання за доопрацювання всіх вимог партнерів взяв голова партії «Слуга народу» Давид Арахамія. 

«Зобов’язання доопрацювати ініціативу — не Арахамії, а нашого профільного комітету. І ми з цим зволікати не будемо. Два тижні на подання поправок по регламенту, ще тиждень–два на опрацювання таблиці й у залу», — спеціально для «Межі» зазначив Данило Гетманцев. 

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики зазначив, у Комітеті хочуть не затягувати процес доопрацювання та зробити все швидко. 

Щодо того навіщо голосувати за ініціативу, яку необхідно доопрацювати парламентар відповів так: 

«Сутність процедури полягає у схваленні концепції законопроєкту, який потім, до другого читання, має доопрацьовуватися. Не було жодного випадку, коли законопроєкт у першому читанні був би схвалений у тій редакції, що і в другому.

Тому саме по собі формулювання завдання: розробити до першого читання ідеальний текст — безглузде і маніпулятивне. Концепція була погоджена і щодо неї немає суперечок», — Данило Гетманцев, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики

Українська Рада Бізнесу зазначила, що в урядовому законопроєкті було враховано низку пропозицій бізнес-асоціацій. Втім, деякі пропустили.

Зокрема, чітку процедуру переатестації кадрів, яка б містила ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію. 

Серед вимог міжнародних партнерів цього пункту немає. Це підкреслює і Данило Гетманцев.

«Я не бачу жодних недоліків у вимогах МВФ чи G7. Вони всі, крім одного враховані. Неврахований пункт стосується процедури проведення атестації персоналу БЕБ.

Він є дискусійним, його потрібно доопрацьовувати щодо врегулювання процедури на рівні закону і на рівні підзаконних актів», — стверджує голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. 

Також, бізнес-асоціації наполягають: важливо врахувати такі підпункти переатестації: 

• включення міжнародних експертів до кадрової комісії з переатестації;
• надання права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованим сумнівом, який базується на фактах, документах тощо – під час перевірки доброчесності кандидата.
• встановлення критеріїв ефективності роботи БЕБ.

Неврахування цих пунктів, на думку бізнес-спільноти, призведе до ще одного перезапуску БЕБ.

• Парламент залишив БЕБ під повним контролем Татарова, підтримавши псевдореформу в першому читанні, — ЦПК
• В Yasno закликали українців щодня економити електроенергію в пікові години: практичні поради
• Напади на російські заводи можуть зруйнувати ринок дизельного палива, — Bloomberg