На початку війни українці, не маючи досвіду, боролися проти ворожих дронів навіть банками з консервацією. Сьогодні все інакше – ми професійно знищуємо їх сотнями щодня і маємо технологічні рішення, які справді вражають. Втім, є проблема глобального масштабу. І у цій сфері не обходиться без скандалів і корупції.

Безпілотники стали незамінною складовою бойових дій. Ними ведуть розвідку, знищують ворожі об’єкти, розміновують території та перетворюють на брухт ворожу техніку. Але Росія теж не стоїть на місці. Окупанти встановлюють на «Шахедах» термобаричні боєприпаси, які створюють вогняну хмару, здатну знищувати укріплення. Тепер вони впроваджують штучний інтелект, щоб їхні дрони могли ухилятися від наших систем ППО.

За словами видання The Guardian виробництво дронів у РФ складає «сотні на тиждень». Модифікація, закупка та виробництво безпілотників відбувається постійно. Таким чином країна-окупант намагається зробити їх ще більш смертоносними.

Важливо також і те, що для виготовлення даного типу дронів необхідні плати, котрі Росія власноруч не виготовляє. То де ж окупанти, які вже котрий рік знаходяться під санкціями, їх беруть? 

“Наші хлопці бачили на ворожих дронах, що приземлялися, європейські плати. Але налагодити таке виробництво, як робимо ми, росіянам буде дуже важко, бо їм треба якось обходити санкції, купувати плати через якісь підставні фірми. Це дуже важко”, – розповідає в ексклюзивному коментарі для “Межі” Рудольф Акопян, заступник директора по стратегічним комунікаціям ТОВ «Центр досліджень безпілотних систем», виробник дронів «Генерал Черешня».

Втім, переваги дронів зі штучним інтелектом над звичайними вартують всіх зусиль: як обходження санкцій, так і дорожчого виробництва. 

“Дрони з використанням технологій штучного інтелекту менш вразливі дії ворожого РЕБу, і навіть дружнього. Вони здатні виконувати місію автономно, і, що головне, вони здатні доводити цю місію до кінця, особливо у критично важливих моментах. Особливо, коли це стосується кінцевих метрів польоту. Точність ураження дрона з технологіями ШІ може досягати 100%, у той час, коли звичайні дрони з керуванням оператором можуть показувати ефективність від 10% до 30% уражень від злетів. Тож чотири з десяти дронів, котрі використовуються оператором, долітають до цілі. Коли це робить штучний інтелект, то кожна ціль має влучання”, – розповів у коментарі нашому виданню Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA, експерт у сфері безпілотних технологій та робототехніки.

А що ж у нас? 

Президент Володимир Зеленський заявив: у бюджеті 2025 року на розробку і виробництво українських дронів буде виділено 775 мільярдів гривень. До того ж до кінця цього року партнери нададуть додаткові 5 мільярдів доларів на розвиток безпілотних технологій. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підкреслює, Україна вже використовує вітчизняні системи штучного інтелекту. Завдяки ним наші дрони здатні досягати цілей автономно, без участі пілотів.

“Зараз дрони з ШІ використовуються, але не дуже широко. Серед українських виробників таких дронів є декілька компаній, які проходять випробовування, і вже на завершальній стадії кодифікації дронів зі штучним інтелектом. Держава нині у процесі заключення контрактів на виробництво таких дронів. Наш виробник у тому числі на завершальній стадії по кодифікації, і ми теж  візьмемо участь у тендерах та закупівлях”, – розповідає в ексклюзивному коментарі для “Межі” Рудольф Акопян, заступник директора по стратегічним комунікаціям ТОВ «Центр досліджень безпілотних систем», виробник дронів «Генерал Черешня».

Прогрес прогресом, але внутрішні проблеми гальмують наш розвиток. З розслідування, яке нещодавно провело видання «Громадське» стало відомо, що у 2023 році Україна могла переплатити майже 600 мільйонів гривень під час закупівлі дронів Autel (аутель) для потреб ЗСУ в межах проєкту «Армія дронів».

Компанія-постачальник «Кріон-М» раніше спеціалізувалася на торгівлі меблями та лампами, але раптово отримала контракт на постачання майже 4000 безпілотників. Ціна за один дрон сягала пів мільйона гривень. Водночас фонд Сергія Притули купував ту ж модель майже вдвічі дешевше.

Прямого тендера не було — лише «запрошені» компанії. Самі ж постачання відбувалися у межах спільного з Мінцифри проєкту «Армія дронів».

Крім того, українська компанія Flytechnology, яка напряму співпрацює з виробником Autel, восени 2023 року сама пропонувала Держспецзв’язку дрони за 212,5 тис гривень за штуку. Тобто вдвічі дешевше. Проте контракт з ними чомусь не уклали.

«Кріон-М» і Держспецзв’язку уклали два контракти. За першим, підписаним у травні 2023-го, компанія поставила 1074 дрони. За другим, підписаним у серпні того ж року, держава отримала 1912 БпЛА.

Проаналізувавши ринкову вартість цих дронів та пропозиції інших компаній, з’ясувалось, що під час контракту в травні  переплата склала 195 мільйонів гривень, а під час контракту в серпні – ще близько 398 мільйонів. Разом це майже 600 мільйонів.

Загалом, на ці 600 млн можна було б купити ще 2600 таких дронів. З додатковою батареєю до кожного.

У листопаді 2023 року голову Держспецзв’язку Юрія Щиголя запідозрили у заволодінні 62 млн грн. Його звільнили, а НАБУ розпочало розслідування.

За кілька днів до цього міністр цифрової трансформації Михайло Федоров звернувся до НАБУ з листом, у якому повідомив про завищення цін на закупівлі дронів Autel.

Сам очільник Мінцифри визнає, що не контролював закупівлі на старті проєкту, про завищені ціни дізнався лише у вересні, після чого Мінцифра провела власний моніторинг і подала офіційне звернення до антикорупційних органів.

“Я не контролював ціни на дрони й те, які компанії їх продають. Наприклад, про компанію «Кріон-М» я дізнався вже за фактом – з накладних, які мені надсилали журналісти або військові. Тому що я особисто не моніторив електронну систему”, – говорить Федоров.

У січні 2024 року НАБУ розпочало кримінальне провадження щодо завищених цін на дрони, закуплені Держспецзв’язком у компанії «Кріон-М». Однак, досі жодних підозр у цій справі не вручено. 

Дрони називають «зброєю, що змінила сучасну війну». Вони зіграли ключову роль на її початку. Та не варто недооцінювати їх роль сьогодні. Адже дедалі частіше Україна відправляє дрони далеко вглиб території РФ, щоб уразити авіабази, склади зброї та паливосховища.

“Дрони продемонстрували себе в першу чергу як обладнання, котре дозволяє мати стовідсоткову обізнаність про ситуацію на полі бою. На самому початку повномасштабного вторгнення, дрони були надважливим елементом розвідки та у комбінації з артилерією, у комбінації з танковими бригадами, у комбінації з Силами спеціальних операцій виконували функцію посилення підрозділів, що їх використовували”, – розповів у коментарі нашому виданню Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA, експерт у сфері безпілотних технологій та робототехніки.

Чому це все важливо?Тому що на тлі цих корупційних схем і неефективних закупівель ми не просто втрачаємо гроші — ми втрачаємо час. Так, ми вже робимо кроки вперед. Але якщо внутрішні проблеми не вирішити, прогрес України ризикує відстати від темпів ворога.. Дрони зі штучним інтелектом — це ключ до майбутнього війни. Вони працюють автономно, обходять РЕБ і точно вражають цілі. Але їхня висока вартість і складність ставлять перед нами питання: чи вистачить у нас ресурсу, щоб виробляти і використовувати їх?

• США передадуть Україні новий пакет військової допомоги
• Сили оборони отримають понад 30 тисяч ударних дронів DeepStrike у 2025 році
• У Міноборони повідомили, скільки дронів отримали Сили оборони за 2024 рік