Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті російського Управління з питань сім’ї та дитинства.

За даними російського Управління з питань сім’ї та дитинства, вже понад 1000 дітей із території тимчасово окупованого Маріуполя перебувають у російських родинах у Тюмені, Іркутську, Кемерово та Алтайському краї.

Натомість ще понад 300 малюків перебувають на тимчасовому утриманні у спеціалізованих установах Краснодарського краю та незабаром також познайомляться з новими “родинами”.

У повідомленні зазначається, що з моменту усиновлення у батьків виникає право на одноразову виплату, на отримання материнського капіталу та на оплату декрету за місцем роботи при усиновленні малюків у віці до 3 місяців.

Для того, щоб заохочувати росіян усиновлювати незаконно вивезених з України дітей, їм також щороку обіцяють виплачувати по більше як 20 тисяч рублів за кожну усиновлену дитину та понад 150 тисяч – за дитину з інвалідністю, дитину старшу за 7 років, а також за усиновлення одночасно рідних братів чи сестер.

Варто зазначити, що згідно з визначенням статті 2 Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, “примусова передача дітей від однієї національної, етнічної, расової, релігійної групи до іншої – це геноцид”.

Довідка. Геноцид — цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами. Слово “геноцид” вперше ввів у 1944 році польський юрист Рафаель Лемкін у своїй книзі “Правління осі в окупованій Європі”. Він складається з грецького префікса genos, що означає раса або плем’я, і латинського суфікса cide, що означає вбивство. Лемкін розробив цей термін частково у відповідь на нацистську політику систематичного вбивства євреїв під час Голокосту, але також у відповідь на попередні випадки в історії цілеспрямованих дій, спрямованих на знищення окремих груп людей.