Про це повідомив речник міністерства оборони України Дмитро Лазуткін.
“Рішення щодо мобілізації конкретного засудженого буде залежати не лише від його особистого бажання та складу злочину, а й від висновку ВЛК, рішення суду та готовності командира прийняти таку особу на службу у свій підрозділ”, – сказав Лазуткін.
Він додав, що рішення про умовно-дострокове звільнення ув’язненого ухвалює суд. Мобілізовані засуджені матимуть змогу служити у відповідних спеціальних підрозділах військових частин.
Як зазначив речник міноборони, не всіх засуджених зможуть мобілізувати до армії. Обмеження діятимуть для осіб, які відбувають покарання або були засуджені:
- за злочини проти основ нацбезпеки України;
- умисне вбивство двох або більше людей, або вбивство з особливою жорстокістю, або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
- злочини проти статевої свободи та недоторканості;
- злочини, пов’язані з тероризмом;
- порушення правил дорожнього руху у стані сп’яніння, якщо воно спричинило смерть кількох людей;
- вбивство або замах на вбивство правоохоронця чи військовослужбовця;
- особливо тяжкі корупційні злочини.
Нагадаємо, 8 травня Верховна Рада України прийняла законопроєкт №11079-1 про мобілізацію деяких категорій засуджених осіб. За цей документ у другому читанні проголосували 279 народних депутатів. Ініціаторами законопроєкту були Міністерство оборони та Генеральний штаб, його також підтримало Міністерство юстиції.
“Вистояти в умовах тотальної війни проти противника з більшою кількістю ресурсів можна тільки консолідуючи всі сили. Цей законопроєкт про нашу боротьбу і збереження української державності”, – зазначила авторка законопроєкту Олена Шуляк.
- Кабмін змінив порядок бронювання від мобілізації: списки затверджуватиме Міноборони, а не Генштаб
- Рада ухвалила законопроєкт про посилення відповідальності за порушення мобілізації
- 25% українців зазначають, що більшість їхнього оточення уникає мобілізації — опитування