“З симптомами виписали додому”

30-річний Денис захворів на коронавірус після поїздки на море в Бердянськ. Спершу в нього підвищилась температура до 37,2, потім став відчувати слабкість і головний біль. Як згадує Денис, він спершу хотів кілька днів відлежатись вдома, але друзі наполягли, щоб він здав тест на коронавірус. 

Після позитивного тесту чоловіка відправили у Київську міську клінічну лікарню №17.

“Для тих, у кого легка форма — взагалі нічого, крім жарознижувального не прописують. Загалом більше, звісно, пацієнтів старших. І вони на кисні в багатьох випадках”, — згадує киянин.

Торакальний хірург, доцент кафедри хірургії №1 Київського медичного університету Євген Симонець стверджує, що в Україні немає протоколу лікування легкої форми коронавірусу.

“Протоколу для лікування легкої форми, яка не передбачає госпіталізації, немає в більшості європейських країн. Лікування здебільшого симптоматичне і його приписує сімейний лікар. Щодо важкої форми з госпіталізацією, то в Україні розроблено протокол, якого мають дотримуватись у всіх лікарнях, де лежать хворі на COVID-19”, — пояснює лікар.

Після 10 днів лікування Дениса виписали додому із симптомами коронавірусу, і доліковуватись він мусив уже вдома, адже місць в лікарні не вистачає.

Киянка Анастасія, яка лікувалась від пневмонії в Олександрівській лікарні, згадує про черги зі швидких, а також про те, що в палатах не вистачає місць, а хворих на коронавірус кладуть навіть у коридорах.

“Був випадок, коли один чоловік помер від коронавірусу і на його місце відразу поклали нового пацієнта, адже місць в лікарнях не вистачає”, — розповіла дівчина.

У МОЗ запевняють, що місця в лікарнях є. За даними головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, наразі в Україні є 35 тисяч ліжок для госпіталізації хворих з коронавірусною хворобою, з них зайнято лише 12 тисяч. Однак міністр охорони здоров’я Максим Степанов не виключає, що потенційно Україна може дійти до ситуації, коли будуть зайняті всі ліжка.

“Якщо зараз припинимо дотримуватися будь-яких правил, буде 4—5—7 тисяч хворих на добу, і є межа, доки система витримає. Вона обмежена кількістю ліжок і медиків”, — заявив він. 

Євген Симонець стверджує, що загальна кількість ліжок ще дуже мало про що говорить. “Покласти пацієнта в лікарню — це не найголовніше. Йому потрібно дати доступ до кисню. Якщо в Києві чи у великих містах ліжок з доступом до кисню може бути достатньо, то є провінційні лікарні, де кисневий балон є лише в операційній або у відділенні інтенсивної терапії”, — зазначає експерт.

За даними головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, на сьогодні понад 10 тисяч ліжок вже мають централізоване підключення до кисню, у тому числі 3 265 ліжок реанімаційних ліжок або ліжок інтенсивної терапії. Втім, на думку Євгена Симонця, у разі значного зростання кількості хворих на коронавірус в Україні цього може бути недостатньо.

Один лікар на кілька десятків хворих

Родичка співвласниці видання MC Today Віри Черниш на початку вересня потрапила в одеську лікарню з підозрою на коронавірус. За словами Віри Черниш, лікарів не вистачає.

“Один лікар на 90 осіб, його хвора бачила раз або два за весь час. Вночі медсестри не приходять. Вдень приходять інколи. Одна пацієнтка впала, розбила голову. Допомога їй надавали сусіди по нещастю… Хвора родичка спробувала дати лікареві 200 грн в обмін на його номер телефону. Той 200 грн взяв, її обматюкав, номера не дав”, — розповіла Черниш.

Те, що персоналу не вистачає, відмічає і киянин Денис. Причиною цього він вважає низьку зарплатню.

“Медсестра отримує в середньому 4 тисячі гривень, фельдшер — 8 тисяч гривень. Медперсоналу не вистачає, особливо молодшого. Огляди часто дуже формальні. Ситуація не сприяє — всі лікарі в костюмах біозахисту. Їм важко навіть просто відпрацювати зміну”, — розповідає хлопець.

Лікар Євген Симонець підтверджує, що персоналу в лікарнях не вистачає, особливо це стосується санітарок у червоних карантинних зонах.

“У більшості лікарень Києва санітарки родом з передмістя. Є й такі, які їздять до Києва з Ніжина — добу відпрацювала і потім дві-три доби вдома. Для них зараз дуже складно доїхати на роботу. Тому, вводячи обмеження, уряд водночас ускладнює можливість доїхати на роботу молодшому медичному персоналу”, — зазначає Симонець.

Міністр Максим Степанов заявив, що лікарі мають отримувати не менше, ніж 20—25 тисяч гривень на місяць. 

“Я вважаю, що мінімальна заробітна плата лікаря повинна стартувати від 20—25 тисяч гривень, якщо ми хочемо мати професійних лікарів з гідними умовами праці, від яких ми будемо вимагати якісно нас лікувати”, — сказав Степанов.

Міністр нагадав, що з 1 вересня поточного року заробітна плата лікарів має зрости на 3500 грн.

Кількість тестувань зросла в 150 разів, але цього мало

Киянка Олександра разом з чоловіком і дитиною вже другий тиждень лікується від коронавірусу. При цьому підтверджений діагноз на коронавірус має лише чоловік Олександри — Олексій.

“Коли ми відчули симптоми коронавірусу — слабкість, біль у горлі і підвищення температури, то відразу звернулись до сімейного лікаря. Вона нас направила здавати аналіз у державну лабораторію, однак результату потрібно чекати 10 днів. Чоловік здав аналіз у приватній лабораторії за 1700 грн. У нього позитивний результат. Ми з дитиною не здавали — дорого”, — пояснює жінка.

Сьогодні безкоштовно зробити тест на коронавірус у Києві можна в одній з семи столичних лікарень. Це:

  • Олександрівська клінічна лікарня (вул. Шовковична, 39/1)
  • Київська міська клінічна лікарня №4 (вул. Соломʼянська, 17)
  • Київська міська клінічна лікарня №9 (вул. Ризька, 1)
  • Київська міська дитяча клінічна лікарня №1 (вул. Богатирська, 30)
  • Київська міська дитяча клінічна лікарня №2 (просп. Алішера Навої, 3)
  • Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня №23 (вул. Дегтярівська, 23)

Роблять тести на коронавірус і приватні лабораторії — “Діла”, “Добробут”, “Сінево”, “Медіком”, “ДНК-Лабораторія”, Adonis, Universum Clinic та ще низка інших. 

Тестування на коронавірус у приватних лабораторіях коштує від 700 до 2,5 тисяч гривень. Однак на відміну від державних лікарень, результат хворий отримує вже за день—два, і не потрібно чекати тиждень.

Усього, за даними МОЗ, в Україні проведено понад 2,1 млн досліджень методом ПЛР та майже 1,5 млн досліджень методом ІФА. Щодня лабораторії проводять близько 30 тисяч досліджень.  

Черга в лабораторію. Фото Андрія Осадчука

За словами Максима Степанова, порівняно з квітнем кількість тестувань зросла в 150 разів — з 200 тестів у квітні до 25—30 000 на кінець вересня. Причиною цього була нестача обладнання, яке доводилось докуповувати. В планах міністерства — збільшити кількість тестувань до 50 000 на добу. Всього, за даними МОЗ, зараз 118 лабораторій проводять діагностику методом ПЛР (тест показує наявність/відсутність в організмі людини ДНК або РНК вірусу. Його проводять шляхом забору зразків із носоглотки пацієнта) та 374 — методом ІФА (імуноферментний аналіз, який показує, чи людина перехворіла на коронавірус. Для цього тесту беруть кров із вени).  

Одним зі шляхів збільшення кількості тестувань є залучення приватних лабораторій для проведення тестів на виявлення COVID-19. 

“Ми зараз дивимось, щоб залучити приватні лабораторії, щоб вони на аутсорсі тестували за тією ж ціною, що ми робимо в себе. Це втричі менше, ніж беруть приватні лабораторії”, — стверджує Максим Степанов.

На думку колишнього очільника Національної служби здоров’я Олега Петренка, це було би правильне рішення з метою розширення доступу до тестування, особливо тих, в кого є підозра на коронавірус, і тих, хто контактував з ними, а також для зменшення черг і контролю за пандемією. 

“Головне — чіткі й однакові для всіх правила. Усі цивілізовані країни зробили це з самого початку і отримали гарний результат. Щодо вартості аналізів, то там можлива “економія масштабу”. Чим більше аналізів, тим менше вони коштують. Тому вартість можна було суттєво знизити, на мій погляд. Швидке тестування усіх підозр та контактних осіб є ключем контролю за епідемією. Наскільки мені відомо, приватні лабораторії ще у квітні пропонували свою допомогу. Але МОЗ і уряд не спромоглися на рішення”, — стверджує Петренко.