Уточнити дані можна у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП), центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного чи резервіста “Резерв+”.
За даними Міноборони, наразі оновили дані понад 4 мільйони військовозобов’язаних, серед яких 2,7 мільйони – через “Резерв+”.
Повістки поштою і штрафи
З 17 липня представники ТЦК матимуть право надсилати громадянам повістки поштою.
Якщо військовозобов’язаний не оновив дані до 16 липня, повістка надсилатиметься за місцем реєстрації. Така повістка вважатиметься врученою навіть у разі, якщо громадянин не отримав її на руки або відмовився підписувати.
Водночас повістки електронною поштою в застосунках “Дія” чи “Резерв+” громадянам не надсилатимуть.
Якщо військовозобов’язаному вручили повістку, зокрема вперше, але він не прийшов до ТЦК, його оголошують у розшук. Статус “у розшуку” з’являється в електронному реєстрі “Оберіг”.
Нещодавно стало відомо, що цей статус безпідставно відображався у 710 тисяч громадян. Міноборони виправило цю помилку завдяки застосунку “Резерв+”.
Порушника, який не оновив дані або не став на військовий облік до 17 липня, оштрафують на суму від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень. Повноваження накладати штрафи в таких випадках мають керівники ТЦК, а оскаржити їх можна буде через суд.
Сплата штрафу не звільняє людину від обов’язку з’явитись до ТЦК та оновити військово-облікові дані. Термін у такому випадку не визначений законом. Повторне неоновлення даних призведе до чергового штрафу в таких самих розмірах.
Поліція матиме право затримувати порушників і доставляти їх у ТЦК.
Якщо штраф не сплачений, справу передадуть до виконавчої служби, яка відкриватиме провадження і може накласти арешт на майно або заблокувати банківські рахунки. При цьому закон “Про виконавче провадження” передбачає: якщо загальна сума штрафу не перевищує 160 тисяч гривень, арешт житла або земельної ділянки не здійснюється. У такому разі виконавча служба зобов’язана арештувати інше майно боржника відповідно до розміру штрафу.
Крім того, людину, яка не оновила дані, можуть тимчасово обмежити в праві користування автівкою.
Як це відбуватиметься на практиці? Керівник ТЦК просить поліцію доставити порушника до центру комплектування. Якщо поліція відповідає, що не змогла його знайти, ТЦК відправляє порушнику паперового листа з вимогою оновити дані. Якщо людина не виконує вимогу, її можуть позбавити водійського посвідчення за рішенням суду.
Суд може відмовити ТЦК. Зокрема, якщо позбавлення прав залишить людину без основного законного джерела доходу – тобто якщо людина працює водієм. А також якщо вона використовує автівку у зв’язку зі своєю інвалідністю чи інвалідністю особи, яку вона утримує. Крім того, військовозобов’язаний має право на апеляційне оскарження рішення суду.
Аналогічні “санкції” стосуються військовозобов’язаних, які не оновили персональні дані до 17 липня за кордоном. Крім того, через відсутність актуальних даних в електронному військово-обліковому документі для них діятимуть консульські обмеження. Зокрема, вони не зможуть отримати нові паспорти або продовжити дію старих, набути або вийти з громадянства, стати на консульський облік, одружитися, зареєструвати дитину.
Проходження ВЛК
Наразі всім військовозобов’язаним потрібно оновити свої військово-облікові дані. Натомість необхідність пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) з’явиться лише тоді, коли людина отримає повістку для її проходження.
Важливо зауважити, що строк дії висновку ВЛК під час воєнного стану – 1 рік. Тобто військовозобов’язаний має щороку проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Після скасування “обмеженої придатності” з 4 травня цього року громадяни віком від 18 до 60 років, яким раніше встановили такий статус, мають пройти повторний медичний огляд впродовж 9 місяців – тобто до 4 лютого 2025 року. Тоді за висновком ВЛК вирішать, до якої категорії їх віднести.
(Не)мобілізація аспірантів
У законі чітко зазначається, що призову на військову службу не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, вищий за попередній. А також аспіранти, докторанти та інтерни.
Проте зараз це положення трансформується, зокрема змінюються правила вступу на аспірантуру.
Міністр освіти та науки Оксен Лісовий 24 червня заявив, що “система освіти стала “дірою” для ухилянства”.
“До початку повномасштабної війни щороку на аспірантуру (і бюджет, і контракт) вступали близько 7–8 тисяч людей. Вступали на підставі іспитів безпосередньо у ЗВО та наукових установах. Цього року ми запровадили обов’язковий тест для вступу до аспірантури – ЄВІ (єдиний вступний іспит – УП). Його також складають і майбутні магістри. І ось, у 2024, для складання ЄВІ всього зареєструвалися 246 189 осіб. 79% з них – це чоловіки, серед яких майже половина претендує на вступ до аспірантури. А якщо конкретніше – 91 561 особа призовного віку. Рекорд всіх рекордів”, – написав міністр освіти і науки у Фейсбуці.