Сестра українського військового Назара Матвіїшина поділилась історією, в якій розповіла про неприпустиме поводження із захисниками зі сторони командування. Так, Марта Матвіїшин заявила, що її брат переніс жорстоке побиття капітаном на полігоні, внаслідок чого отримав важкі поранення внутрішніх органів. Попри розголос та однозначну реакцію громадськості, яка відзначила кричущий прояв зневаги щодо захисника, Марта висловлює занепокоєння щодо подальшого перебігу справи. Детальніше про зону відповідальності та спроби ухилення від справедливого вироку – в коментарі для #Букв.
Фото: особистий архів Марти
Фото: особистий архів Марти
– Мій брат, який півтора року вже боронить державу, він перейшов в Бахмут, в Часів Яр і минулого четверга [ред: 22 червня] він повернувся зі Сходу в свою частину. Я приїздила з мамою туди, привозила йому нову форму, бо попередня була повністю посічена уламками. І вже в п’ятницю його перевели на полігон у Великі мости, де власне і стався конфлікт з капітаном Зозульчаком Іваном. А стався цей конфлікт дуже дивно: брат пізно ввечері вийшов із палатки через базові потреби і капітану не сподобалося, де він справляє потреби. І він його дуже різко вдарив в область печінки. Один раз брат впав і, як він зараз каже, то не пам’ятає нічого, що відбувалося далі. Знає лише, що допоміг та забрав його в палатку побратим. Це сталось в суботу ввечері і всю неділю брат просто лежав, а капітан Зозульчак Іван бігав біля нього, носив таблетки, воду, казав: “Назар, це шлунок, ти там щось не те з’їв або не поїв” і тому подібне. Він вже тоді його заговорював і намагався задобрити, бо розумів власну відповідальність. Але пізно ввечері викликали швидку, бо Назару вже дуже погано було.
Швидка привезла його в госпіталь прикордонний, де дорогою, як я думаю, його залякали, тому він всім до останнього говорив, що це апендицит. Лікарі натискали, щоб виявити чи це так і спостерігали за ним. І потім його стан дуже сильно погіршився, тому викликали головного хірурга, який робив вночі операцію. Під час розрізу він зрозумів, це ніякий не апендицит, а фактично тріснута печінка і забій всіх внутрішніх органів. Також була дуже сильна кровотеча, яку, на щастя, зупинили. І тоді сам лікар повідомив внутрішню військову розвідку про те, що це побиття солдата.
Назар до останнього нікому нічого не розповідав. Ні лікарю, ні внутрішній розвідці, яка приїжджала до нього. Він розказав це лише мені, коли я його вже змусила це зробити, запевняючи, що в нього немає причин боятися. Я хочу, щоб в медіа мені допомогли, щоб цю справу не закрили, тому що вона скоріше за все знову зійде з рук. Тому що вони всі діють спільно. Частина ніколи не буде звинувачувати свого капітана, вони будуть робити все, щоб довести, що він не винен.
Фото: особистий архів Марти
На фото: Іван Зозульчак
Тому я звертаюсь до громадськості, державне бюро розслідувань взяло це на огляд, але сьогодні ми навіть не мали часу поїхати допитувати свідків. Вони, до речі, є, а насамперед побратим мого брата. Але, станом на сьогодні, свідок зателефонував і сказав: “Назар, кажи, що ти впав з двохярусного ліжка, щоб не було ніяких проблем”. Тобто, їх там вже або залякали, або підкупили.
Сам винуватець не виходив на зв’язок і я безпосередньо з ним також не зв’язувалась. Ні, навіть не хочу. Я знаю, що він через інших людей вже пропонує кошти, щоб якось натякнути мені на відкуп. Але я не хочу ніяких грошей. Я хочу, щоб він сидів згідно з законом. Зараз, за вказаним фактом зареєстровано кримінальне провадження з попередньою правовою кваліфікацією ч.5 ст.426-1 КК України про перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Я знаю, що мені буде дуже важко все довести, бо вже випливають моменти, які його адвокат може взяти в хід. Але саме завдяки підтримці людей я сподіваюсь довести цю справу до президента, до Залужного, до справедливості врешті. Я не дозволю, щоб вбивали солдатів в тилу, які приїхали зі Сходу.
Зараз у брата попереду тривале лікування, тому поки складно говорити про продовження військової справи. Пройдемо реабілітацію і тоді будемо думати. Зараз борімося за те, щоб винні були покарані.
