Володимир Путін уперше з початку української операції відвідав Курську область, про що 12 березня повідомили російські інформагентства. Протягом понад пів року підрозділи ЗСУ утримували під контролем частину російської території, включно з містом Суджа. Наразі російська армія повернулася туди, залишивши східну частину в так званій «сірій зоні», згідно з оновленими даними DeepState.
На тлі цих подій Володимир Зеленський наголосив, що українські військові продовжують виконувати бойові завдання, водночас пріоритетом залишається збереження життя особового складу. Раніше він припускав можливість пропозиції щодо обміну контрольованих Україною територій Курщини на окуповані Росією українські землі в разі переговорного процесу.
Суджа і бої за неї
Наступ у Курській області розпочався в ніч на 7 березня, коли російські війська активізували атаки, зосередившись на встановленні вогневого контролю над трасою Суми–Юнаківка–Суджа. В ОТУ “Курськ” підтвердили масштабні штурмові дії з боку Коренєва в напрямку Суджі, а також бої в районах Новоіванівки, Малої Локні та на південь від Суджі.
У середу, 12 березня, з’явилася інформація, що російські війська увійшли до Суджі, де тривають бої. Це стало можливим після встановлення вогневого контролю над дорогою Юнаківка–Суджа – стратегічно важливим маршрутом, що веде до міста з боку Сумщини.
Карта DeepState станом на 11 березня також підтверджувала просування російських підрозділів у східній частині Суджі з боку селища Мирний.
Водночас низка пропагандистських джерел поширювала відео, де військові нібито знаходяться в центрі міста. На кадрах дійсно можна впізнати “Совєтську площу”, однак точний час їхнього знімання залишається невідомим.
12 березня DeepState повідомив, що, попри спроби російських військ витіснити ЗСУ із Суджі в Курській області, Сили оборони України продовжують утримувати місто. Запеклі бої тривають на його околицях.
Президент Володимир Зеленський спростував інформацію про повний вихід ЗСУ із Суджі.
Він наголосив, що українські захисники продовжують виконувати бойові завдання, попри інтенсивний тиск з боку російських військ. Водночас військове командування докладає всіх зусиль, щоб зберегти життя українських воїнів.
Разом з тим видання Forbes інформувало, що українські війська, ймовірно, залишають Курську область на тлі наступу російських сил.
За словами аналітиків Forbes, український наступ у Курській області у серпні 2024 року дозволив швидко звільнити сотні квадратних миль території. Однак закріпитися на стратегічно важливих позиціях не вдалося. Просування на північ сповільнили російські контратаки поблизу села Погребки, а на сході українські сили зіткнулися з 12-тисячним контингентом військових із Північної Кореї.
Попри трикратну чисельну перевагу противника, українські підрозділи успішно утримували оборону, використовуючи мінні загородження, безпілотники та артилерію для відбиття атак.
Також у виданні відзначили, що одним із ключових епізодів став штурм російської 155-ї окремої бригади морської піхоти в середині лютого. Її колона, рухаючись назустріч українській 47-й механізованій бригаді під червоним прапором СРСР, потрапила до ретельно спланованої зони знищення.
Уже 12 березня Інститут вивчення війни (ISW), спираючись на геолокаційні матеріали, заявив, що російська армія захопила Суджу та просунулася в бік південних районів села Заолешенське, розташованого на північний захід від міста.
Джерело, пов’язане з ГУР Міноборони України, повідомило, що українські війська розпочали відхід із Суджі.
За свідченнями блогерів, російські військові здійснюють “зачистки” в місті.
Керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко пізніше заявив, що російська армія майже повністю знищила місто, і знайти вцілілі будівлі там вкрай складно.
14 березня у звіті Інституту вивчення війни йшлося, що війська армії РФ просунулися в районі “українського плацдарму” в Курській області. Росіяни захопили Суджу. Однак також фіксується сповільнення просування військ РФ ближче до кордону в Курській області за 13 березня, порівняно з останніми днями.
ЗСУ виходять з Курської області під тиском США?
Українські війська залишають Курську область під тиском Сполучених Штатів, оскільки це може бути одним із кроків до припинення вогню. Про це повідомляє видання Le Monde.
У матеріалі зазначається, що українські військові почали поступове відведення своїх підрозділів із Курської області ще кілька днів тому. Водночас у відкритих джерелах відсутні відео чи фото, які б свідчили про масові взяття в полон чи значні захоплення залишеної української техніки, що вказує на відносно низьку інтенсивність боїв.
“Вже під тиском російських військових сил, які в шість разів перевищували їх розміри, вони (українці, – ред.) отримали серйозний удар внаслідок американського рішення від 5 березня більше не надавати їм дані військової розвідки.
Відсутність зображень груп полонених або значних захоплень покинутої української зброї свідчить про те, що бої не були великої інтенсивності. Протягом трьох років війни українські війська майже завжди чинили запеклий опір в оборонній позиції, чого зараз явно не було”, – пише Le Monde.
Підсумки Курської операції
Ще до завершення виведення українських військ із Курщини обидві сторони почали підбивати підсумки цієї семимісячної операції.
Після того як ЗСУ зайшли на територію Росії 6 серпня, українське військово-політичне керівництво пояснювало це як “превентивні дії”, спрямовані на зрив нібито запланованого Кремлем вторгнення до Сумської області. Таким чином українська армія, за офіційною версією, зруйнувала плани ворога та створила “буферну зону” на його території.
Однак низка експертів висловлює сумніви щодо початкового задуму Києва. Деякі аналітики припускають, що справжньою метою могли бути спроби наблизитися до Курської атомної станції або відрізати ключові логістичні маршрути поблизу Курська, зокрема біля Кореневого та Рильська.
Попри значні територіальні успіхи, взяти ці міста ЗСУ не вдалося. Проте на піку операції українські сили контролювали площу майже 1200 кв. км.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 12 березня заявив, що загальні втрати російських військ у ході Курської операції перевищили 55 тисяч осіб.
- Безповоротні втрати – понад 22,2 тисячі.
- Санітарні втрати – 31,8 тисячі.
- Полонені – 942 військовослужбовці.
Також було знищено або виведено з ладу близько 2,1 тисячі одиниць техніки, зокрема:
- 90 танків,
- 654 бойові бронемашини,
- 5 реактивних систем залпового вогню,
- 2 системи ППО,
- 1 літак,
- 2 гелікоптери,
- понад 1100 автомобілів,
- 28 одиниць спеціальної техніки.
Російська сторона, своєю чергою, заявляє про ще більші втрати з боку українських військ.
Чи стала операція успішною?
За словами військового експерта, співголова ГО “Права Справа” Дмитра Снєгирьова, Україна змінила саму парадигму так званої “СВО”, перенісши війну безпосередньо на територію країни-окупанта.
Операція українських військ у Курській області Росії мала вагоме значення і була вдалою. Зокрема, на території регіону були ліквідовані найбоєздатніші підрозділи російської армії.
Експерт зауважив, що ЗСУ на Курщині завдали ворогу суттєвих втрат. Так, після українського контрнаступу у регіоні росіяни перекинули з лінії фронту на Курщину свої найбоєздатніші підрозділи. Йдеться про бригади морської піхоти, дивізії повітряно-десантних військ, дивізії спецпризначення ГРУ, Генштабу і дивізію спецпризначення Росгвардії.