Про це повідомляє Білоруський розслідувальний центр.
Ідентифікувати місце розташування цього табору вдалося журналістам БРЦ за допомогою супутникових знімків, відео з російських пропагандистських ЗМІ та свідчень жертв. Матеріал був підготовлений у співпраці з українським проєктом “Схеми”, білоруською редакцією “Радіо Свобода”, організацією “Кіберпартизани” та The Reckoning Project, яка документує порушення прав людини.
Мешканка Київщини Лариса Ягодинська розповіла, що в березні 2022 року російські військові викрали її двох синів із села Оране. Молодшого, Владислава, якому на той момент не було 18 років, вдалося повернути з мозирського дитбудинку. Старшого сина вивезли спершу до Білорусі, а потім — на територію Росії.
“Сказали, що вони диверсанти, і вивезли їх до Чорнобиля. Там сильно били, Слава [молодший син] розповідав, що брату, імовірно, навіть зламали ребра, били битою”, — поділилася жінка з журналістами проєкту «Слідство.Інфо».
Владислав Ягодинський підтвердив, що їх із братом перевезли до Білорусі автозаком. Їх утримували в занедбаній місцевості, схожій на старий колгосп у місті Наровля Гомельської області.
Подібні деталі розповів і український військовий, якого звільнили з полону у 2024 році.
“У нас були зав’язані очі. Нас везли автозаками. В Наровлі нас розмістили на великій території — стояла військова техніка, танки, ЗУшки [зенітні установки]. Схоже, це була ремонтна або перевалочна база”, – зазначив він.
Правозахисниця Юлія Полєхіна зі спільноти “СІЧ” наголосила, що в таборі Наровлі п’ятимісячного хлопця та його батька затримали російські військові у Гостомелі, після чого їх депортували до Білорусі. За словами батька, у таборі їх катували.
Експерти The Reckoning Project зазначили, що дії російських військових у Наровлі порушують статтю 49 Женевської конвенції, яка забороняє примусове переміщення цивільного населення з окупованих територій.
“Громадянських осіб і військовополонених ніколи не можна утримувати в одному таборі. Це є окремим воєнним злочином”, — заявила експертка з міжнародного права Катерина Дейкало.
За допомогою супутникових знімків і російських телесюжетів журналісти встановили, що табір розташовувався на території підприємства “Прип’ятський альянс” у Наровлі. На кадрах видно військову техніку, намети та будівлі з пошкодженою інфраструктурою, які відповідали описам постраждалих.
Місце утримання діяло щонайменше до травня 2022 року, після чого маршрути перевезення полонених могли змінитися через деокупацію Київщини.
Юристка Юлія Полєхіна підкреслила, що організація такого табору неможлива без схвалення білоруської влади.
“Катування та утримання людей не може відбуватися без погодження з боку уповноважених органів. Це однозначно воєнний злочин, і за це має відповідати Олександр Лукашенко”, – зазначила вона.
Наразі запит до пресслужби білоруського диктатора залишився без відповіді.
Лариса Ягодинська повідомила, що її старший син перебуває в колонії в Росії, але статус його ув’язнення залишається незрозумілим. Жінка не має жодної інформації про можливе повернення сина додому. З моменту викрадення пройшло понад два роки.
- Росіяни розстріляли пораненого беззбройного українського полоненого
- Росіяни розстріляли чотирьох українських військовополонених у Покровському районі