Вплив на Україну наразі незначний, та ризики існують

2 квітня президент Дональд Трамп підписав документи про запровадження нових імпортних мит. Починаючи з 5 квітня, базова ставка становитиме 10% на всі товари, що надходять у США з-за кордону. Мита стосуватимуться понад 180 країн, серед яких і Україна.

В українському уряді заявили, що ситуація не є критичною.

“Що означає для України нові мита від США? Складно, але не критично”, — прокоментувала віцепрем’єрка Юлія Свириденко.

За її словами, експорт українських товарів до США у 2024 році склав 874 млн доларів, з яких основну частину становили чавун ($363 млн) та труби ($112 млн). У той же час імпорт американської продукції в Україну сягнув 3,4 млрд доларів.

Свириденко зазначила, що “мита на американські товари досить низькі – на автомобілі ставка 10%, на вугілля і нафту – 0%. Тому зараз у нас є шанси домовитися про інші умови – американська заява чітко говорить про таку можливість”.

Якщо компромісу досягти не вдасться, обмеження найбільше вдарять по малих виробниках. Втім, уряд вважає, що потенціал для переговорів є, і “якщо мита будуть справедливими, то виграють обидві сторони”.

Починаючи з 9 квітня, США запроваджують додаткові мита на імпорт товарів із країн, які мають значний негативний торговельний баланс зі Сполученими Штатами та встановлюють мита на американську продукцію понад 20%. Дональд Трамп раніше обіцяв «дзеркальні» кроки у відповідь, однак фактичні ставки виявилися удвічі нижчими за тарифи, що діють проти США.

Так, якщо Китай обкладає американські товари митом у 67%, то нова ставка США щодо китайського імпорту становитиме 34%. У поєднанні з раніше встановленим тарифом у 20% загальна ставка зросте до 54%. Для товарів із ЄС загальне навантаження становитиме 39%, а дзеркальна ставка — 20%. Раніше для Канади та Мексики вже були встановлені мита на рівні 25%.

На тлі новин про рішення Білого дому, світові фінансові ринки миттєво відреагували: американський долар опустився до найнижчого рівня за останні шість місяців, а інвестори масово переключилися на захисні активи — золото, облігації та японську ієну.

Ф’ючерси на індекс S&P 500 втратили понад 3%, а Nasdaq 100 — знизився на 4%. Найбільших втрат зазнали технологічні гіганти: акції Apple впали на 7%, що зменшило капіталізацію компанії на понад $240 млрд. Вартість акцій Nvidia просіла на 5,6%, або близько $153 млрд.

Росія та Білорусь поза новими митами США

У новому списку країн, на які поширюються запроваджені США мита, Росії та Білорусі не виявилося. Як пояснюють у Вашингтоні, торговельні обмеження щодо цих країн були введені ще у квітні 2022 року, коли США скасували для них режим “найбільшого сприяння” через агресію проти України. Відтоді, за словами американських чиновників, економічні відносини фактично припинені. “Що стосується Росії та Білорусії, ми не ведемо з ними торгівлі”, — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Офіційна статистика щодо зовнішньої торгівлі Росії за 2025 рік поки відсутня. Водночас у 2024 році товарообіг між США та РФ суттєво скоротився і становив близько $3,5 млрд. Із цієї суми $3 млрд припадало на імпорт з РФ, зокрема на добрива, платину, реактивні двигуни, фосфати та соєвий шрот. Цікаво, що до списку товарів входили й солодощі — зокрема, шоколадні цукерки. Їх США імпортували на суму $2,6 млн.

Тим часом адміністрація Дональда Трампа вже працює над окремим пакетом санкцій, спрямованих проти Росії та країн, які продовжують купувати у неї нафту.

Щодо Білорусі, то її експорт до США у 2024 році становив трохи більше $30 млн. Основу білоруських поставок складали вироби деревообробки, мінеральні добрива та металопродукція.

Глобальні наслідки американських тарифів на авто

Запровадження США нових тарифів на імпорт автомобілів може мати серйозні й довгострокові наслідки для глобального авторинку, особливо в Азії та Європі.

В Азійському регіоні найбільший удар, ймовірно, припаде на Південну Корею та Японію — країни, економіки яких значною мірою залежать від експорту автомобілів. У Європі найбільші ризики очікують Німеччину та держави, тісно пов’язані з європейським автопромом через спільні виробничі ланцюги.

Особливо вразливою виявилася Словаччина, де автомобільна галузь відіграє ключову роль в економіці. “Словаччина опиниться серед трьох країн ЄС, які зазнають найбільшого впливу від нових тарифів”, — заявила міністерка економіки Деніса Сакова 28 березня.

За підрахунками аналітиків Goldman Sachs, майже 50% з 16 мільйонів автомобілів, проданих у США минулого року, були імпортованими. Загальна вартість імпортованого автотранспорту перевищила $330 мільярдів.

Попри критику, деякі дослідження свідчать, що нові заходи можуть наблизити Вашингтон до досягнення цілей, окреслених адміністрацією Трампа. Зокрема, кілька автогігантів, включаючи південнокорейські Hyundai та Kia, вже повідомили про плани наростити виробництво на території США.

Yale Budget Lab, незалежний дослідницький центр, пов’язаний з Єльським університетом, також підрахував, що нові автомобільні тарифи Трампа можуть збільшити доходи від 600 до 650 мільярдів доларів у період з 2026 по 2035 рік.

Можливі заходи ЄС

7 квітня у Люксембурзі міністри торгівлі країн Європейського Союзу провели нараду, під час якої озвучили спільне звернення до Вашингтона: Брюссель готовий розпочати перемовини, щоб добитися скасування нових американських мит, оголошених Дональдом Трампом 3 квітня.

Попри прагнення до діалогу, у ЄС наголосили — у разі провалу переговорів, блок готовий відповісти симетричними заходами.

Європейські дипломати прагнуть уникнути внутрішніх розбіжностей у підходах до США, особливо в умовах післябрекзитного переформатування відносин усередині ЄС. Тож мета — напрацювати єдину стратегію дій.

У центрі торговельної напруги — американські мита на сталь, алюміній, а також десятки інших категорій товарів. Загалом нові обмеження стосуються близько 70% усього експорту з ЄС до США, який у 2024 році сягнув 532 мільярдів євро. Наразі Європа готується до 25% тарифів на металопродукцію та до 20% — на широкий спектр іншої продукції.

Франція виступила з ініціативою щодо ширшої відповіді Європейського Союзу на нові американські торговельні обмеження. Париж пропонує, окрім дзеркальних мит, тимчасово заморозити європейські інвестиції в економіку США — принаймні до моменту, коли ситуація стане більш прозорою.

Натомість в ЄС не всі підтримують жорсткий підхід. Ірландія, яка відправляє на американський ринок близько третини свого експорту, закликала до стриманості та зваженої реакції. А Італія, один із провідних експортерів до США, поставила під сумнів доцільність будь-яких заходів у відповідь.

Рішення про введення мит Євросоюз планує ухвалити вже в середу, 9 квітня. За процедурою, для його схвалення потрібна кваліфікована більшість, а шансів на блокування майже немає.

У випадку позитивного рішення, нові тарифи будуть запроваджені поетапно: перший етап стартує вже 15 квітня.