Лідер Китаю Сі Цзіньпін

У вівторок адміністрація Білого дому оголосила про намір збільшити мита на імпорт з Китаю ще на 50%, у результаті чого загальна ставка зросте до 104%.

У відповідь, як повідомляє Bloomberg із посиланням на заяву уряду КНР, Пекін запровадить із четверга нові тарифи на американську продукцію — тепер на рівні 84%, що значно вище за раніше анонсовані 34%.

Європейські фондові ринки, які вже демонстрували негативну динаміку, зазнали ще більшого падіння після того, як Китай оголосив про нові мита на американський імпорт.

Пекін раніше чітко заявляв, що не має наміру йти на поступки у відповідь на тиск з боку президента США Дональда Трампа, відкинувши будь-який “шантаж” з Вашингтона і пообіцявши “боротися до кінця”, якщо США продовжать у тому ж дусі.

Міністерство комерції КНР вже попереджало, що будь-яке нове підвищення мит з американської сторони зустріне “дзеркальні заходи”, спрямовані на товари зі США.

Значна частина китайського експорту до США — це смартфони, комп’ютери, літій-іонні акумулятори, іграшки та геймерське обладнання. Втім, асортимент набагато ширший — від найдрібніших деталей, як-от шурупи, до великої техніки, включно з водонагрівачами.

Аналітики б’ють на сполох через шалений темп розвитку торговельного конфлікту, який майже не дає часу для адаптації до стрімких змін у світовій економіці.

Торговельне протистояння між США та Китаєм

На початку лютого 2025 року президент Дональд Трамп підписав указ про запровадження 10% мита на китайські товари. Уряд Китаю відреагував рішуче — засудив це рішення і пообіцяв звернутися до Світової організації торгівлі (СОТ) для розв’язання суперечки.

Вже в березні США посилили тиск: Трамп ухвалив нове підвищення тарифів на китайський імпорт до 20%. Ці нові правила набрали чинності 4 березня.

Наступний крок був ще агресивнішим — 2 квітня Трамп оголосив про введення мит майже проти всіх країн, назвавши цей день “Днем визволення Америки”. Найбільше постраждав Китай — тариф для нього зріс на додаткові 34%, що разом із попередніми 20% дало рекордну ставку у 54%. Президент США аргументував це величезним торговим дисбалансом: за даними Торгового представництва США, у 2024 році обсяг експорту США до Китаю склав 143,5 млрд доларів, тоді як імпорт із Китаю перевищив 438,9 млрд доларів. Нові мита мали набути чинності 9 квітня.

Безпрецедентне загострення: Китай відповідає

У відповідь на дії Вашингтона, 4 квітня Пекін ввів дзеркальні мита у розмірі 34% на американські товари.

7 квітня Трамп висунув Китаю ультиматум: якщо Пекін не скасує свої обмеження, США піднімуть мито ще на 50%, довівши загальну ставку до 104%. Запровадження нових тарифів було заплановано на 9 квітня.

8 квітня Міністерство торгівлі КНР виступило із різкою заявою, звинувативши США у серії стратегічних помилок і “політиці шантажу”, зазначивши, що Китай не відступить і буде чинити опір до кінця.

У результаті Білому дому не залишалося нічого, як реалізувати погрозу: мито на китайські товари офіційно підвищили до рекордних 104%.

Які наслідки для Китаю

У відповідь на першу хвилю тарифних обмежень, запроваджених адміністрацією Трампа, Китай оперативно вжив низку контрзаходів. Зокрема, були введені дзеркальні мита на окремі категорії американської продукції, посилено експортний контроль на постачання рідкоземельних металів, а також розпочато антимонопольні перевірки щодо діяльності американських корпорацій, серед яких і технологічний гігант Google.

Крім того, китайська влада допустила ослаблення юаня, що зробило експорт із Китаю ще конкурентнішим на світовому ринку. Паралельно для збереження стабільності на внутрішньому фондовому ринку використовуються державні важелі — компанії, пов’язані з урядом, активно викуповують акції, стимулюючи попит і стримуючи падіння.

“Ми спостерігаємо гру “хто кого пересидить”. Мова про вигоду більше не йде”, — прокоментувала ситуацію в інтерв’ю BBC Мері Лавлі, фахівчиня з торговельних відносин між США і Китаєм з Інституту Петерсона у Вашингтоні.

Попри те, що економічне зростання в Китаї помітно сповільнилося, країна “цілком може виявитись готовим терпіти неприємності, щоб не капітулювати перед тим, що в Пекіні вважають агресією з боку США”, додала вона.

На тлі тривалих проблем у сфері нерухомості та зростаючого безробіття, громадяни КНР скорочують свої витрати. Місцева влада, що опинилася у борговій ямі, змушена економити і має дедалі менше можливостей інвестувати чи розширювати соціальні програми.

“Тарифи цю проблему тільки поглиблюють, — каже Ендрю Коллієр, старший дослідник Центру Моссавар-Рахмані з питань бізнесу і державного управління при Гарвардській школі Кеннеді. — Якщо постраждає китайський експорт, це завдасть удару по найважливішій прибутковій статті китайського бюджету”.

Він також підкреслює, що поки важко точно передбачити момент, коли підвищення мит почне відчутно впливати на економіку, однак “але це, ймовірно, станеться дуже швидко”.

Які наслідки для США

Проте наслідки торговельного протистояння торкнуться не лише Китаю — відлуння тарифної війни відчують і інші економіки, включно зі США. Згідно з даними Офісу торгового представника США, у 2024 році американський імпорт із Китаю сягнув 438 мільярдів доларів, тоді як експорт до КНР склав лише 143 мільярди. Таким чином, дефіцит у торгівлі між двома країнами наблизився до позначки у 300 мільярдів доларів.

Китай залишається провідним експортером у світі, і саме завдяки цій ролі зміг забезпечити динамічне зростання своєї економіки. Поки що неясно, як саме Сполучені Штати планують оперативно замінити обсяги китайського імпорту — альтернативи на ринку ще не вималювалися.

“Ефект від митних бар’єрів обмежений, але обидві сторони мають інші важелі впливу — можливостей завдати одна одній економічних ударів значно більше. Може здатися, що ситуація вже досягла дна, але завжди існує ризик ще глибшої ескалації”, — пояснює Дебора Елмс, очільниця напрямку торговельної політики у Фонді Хінріча в Сінгапурі.

Світова спільнота з напругою стежить за тим, куди Китай перенаправить свою експортну продукцію після втрати доступу до американського ринку.

За словами Елмс, найімовірніше, китайські товари хлинуть на альтернативні ринки, зокрема в Південно-Східну Азію, хоча “ці країни і самі намагаються впоратися з викликами, пов’язаними з тарифами, і шукають нові шляхи збуту власної продукції”.