Джерело: OCCRP

Як випливає з розслідування, ці фіктивні компанії належать до списку із понад трьохсот фірм, які з минулого вересня знаходяться під слідством в Україні. За даними прокуратури, за минулий рік вони завдали збитків державі щонайменше на 140 мільйонів доларів.

Ідеться про 80 українських компаній, які за вказаний період відправили щонайменше 1,7 мільйона тонн зерна вартістю 495 мільйонів доларів компаніям у Румунії, Угорщині та Чехії. Згідно з офіційною інформацією, Україна за цей же час експортувала до Румунії приблизно вдвічі більше зерна (на суму близько мільярда доларів).

Зазначено, що українські правоохоронці розпочали власне розслідування і встановили, що велика кількість підозрілих компаній ухилялася від сплати податків, отримуючи при цьому сотні мільйонів доларів за продаж зерна.

У документах прокуратури зафіксовано, що під слідством перебувають кілька сотень компаній – ймовірно, зареєстрованих “невідомими особами”. Водночас зауважено, що вони виявляють ознаки “фіктивної діяльності” та не сплачують податків.

Як розповіли в січні у Службі безпеки України, особи, які причетні до схеми, “переміщали товари між підставними компаніями, щоб заплутати торгові ланцюжки і уникнути обов’язкових виплат до бюджету”.

У квітні ж цього року комісія ВР оприлюднила нові подробиці справи. Згідно з документом, митники знехтували перевіркою понад шестиста потенційно підозрілих експортерів зерна, про які їх поінформувала податкова. Ці компанії “мали ризики ухилення від сплати податків, не повертали свої валютні доходи за межі України, як вимагає закон, та здійснювали відмивання грошей”.

За словами голови комісії та члена парламенту Ярослава Железняка, саме ці порушення з боку експортерів спричинили зниження ціни на європейських ринках на експортоване незаконним шляхом українське зерно. Железняк наголосив, що подібні злочини несуть величезні збитки для українського бюджету.

“Вони взагалі жодних податків не сплачують. Нуль. Навіщо там потрібні всі ці правоохоронці, якщо вони цього не бачать?” – прокоментував нардеп.

У звіті комісії зазначається, що ці компанії не проходили систематичних перевірок. У деяких випадках, як йдеться в документі, співробітники Митного управління спілкувалися з їхніми керівниками лише за допомогою телефона або відеозв’язку і не перевіряли їх особи.

Як встановила комісія, більше половини експортерів не подавали митних декларацій, а документи тих, хто подавав, здебільшого схвалювали протягом 90 хвилин з моменту отримання. Відтак, на одну декларацію витрачалося лише дев’ять хвилин.

Для того, щоб з’ясувати, хто і в яких обсягах купує так зване “чорне” українське зерно, журналісти порівняли митні документи та список підозрюваних у порушеннях українських компаній, назви кількох румунських, чеських та угорських фірм-імпортерів, а також офшорних підприємств з числа імпортерів.

Журналістам вдалося встановити, що серед покупців зерна знаходяться офшорні фірми, угорські підприємства, які засудили до ліквідації за неподання звітності, компанії-посередники в Угорщині та Чехії, фірми, які раніше підозрювалися у несплаті податків, компанії, що належать або мають відношення до осіб зі зв’язками у політиці чи засудженим злочинцям, а також великі міжнародні зернові трейдери, у тому числі COFCO International, Bunge, Viterra та Ameropa Holding.