Смак війни відчула на собі й Олеся Мельниченко, яка до останнього стояла на захисті Маріуполя й пройшла російський полон.

Її шлях боротьби розпочався ще у 2014 році.

У 2016-му пішла на службу до Національної гвардії України, й до моменту повномасштабної війни служила в Донецькій області.

В травні Олеся Мельниченко разом з іншими військовослужбовцями вийшла з «Азовсталі». Вона перебувала у полоні 7,5 місяців.

Під час перебування в полоні те, що вона жінка, зіграло неабияку роль, адже фізично над жінками знущались менше, аніж над чоловіками, яких могли бити по декілька годин підряд.

Також Олеся згадує, що жінки наглядачі жорстокіші, аніж чоловіки.

Приходивши на допит дівчат військовополонених змушували роздягатись, робити зарядку, танцювати та розважати, але фізичні тортури над ними не застосовували.

Наразі Олеся закликає дівчат серйозно задуматись над тим, якщо вони дійсно хочуть обрати військових шлях

«Якщо ти хочеш йти в армію ти маєш собі давати звіт у тому, що твої особисті проблеми – це твої особисті проблеми. І ти перестаєш бути дівчинкою, жінкою, ти стаєш – військовослужбовцем. Ти можеш піти з війни, але війна з тебе не піде», – говорить Олеся.

Але чому деякі жінки паплюжать нашу армію, бо мають інтерес не захисту нашої держави, а свій особистий?

Так чи місце жінці на війні ? Та до чого варто бути готовою?