Про це повідомляє Детектор медіа.
На кінець 2024 року в штаті Державного комітету телебачення і радіомовлення України працює 78 співробітників. Комітет, який третій рік працює в умовах повномасштабної війни, зосереджує свої зусилля на координації мобілізаційних завдань підприємств своєї сфери, здійснює моніторинг пошкоджень галузевих об’єктів через російську агресію та звітує про це перед Мінекономіки.
Пріоритети та завдання на 2024 рік
Серед ключових напрямів діяльності Держкомтелерадіо залишаються розвиток книговидавничої галузі та боротьба з антиукраїнською друкованою продукцією. Установа веде Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, сприяє благодійним книжковим акціям, а також організовує роботу комітетів, які присуджують чотири державні премії в літературній та інформаційній сферах.
Протягом 2024 року відомство активно моніторило український інформаційний простір.
“За підсумками цього моніторингу встановлено факти незаконного розміщення в інтернеті комерційних пропозицій щодо продажу заборонених видань 45 українськими інтернет-магазинами. Виявлену видавничу продукцію держави-агресорки та республіки Білорусь видалено з зазначених ресурсів”, — зазначив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.
Зміни в бюджетному фінансуванні
Згідно з державним бюджетом на 2025 рік, видатки Держкомтелерадіо скорочено. Якщо у 2024 році на сім бюджетних програм передбачалося 1 млрд 962,9 млн грн, то на 2025 рік фінансування зменшено до п’яти програм із загальним бюджетом 2 261,4 млн грн.
Основні статті видатків виглядають так:
- 57,4 млн грн виділено на керівництво і управління у сфері телебачення і радіомовлення (КПКВК 3802010), що на 0,2 млн грн менше, ніж у попередньому році;
- 24,0 млн грн — на наукову діяльність у сфері медіа та книговидавничої справи (КПКВК 3802020), що на 12,2 млн грн менше;
- 1,6 млн грн залишаються на підтримку творчих спілок та суб’єктів друкованих медіа (КПКВК 3802050);
- 2 175,0 млн грн передбачено на фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України (КПКВК 3802080), що на 325,0 млн грн більше;
- 3,4 млн грн виділено на державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі та дітям журналістів, які загинули або стали інвалідами (КПКВК 3802130).
Водночас у 2025 році скасовано фінансування за програмами євроінтеграційної діяльності та підвищення кваліфікації працівників медіа. Остання передана у підпорядкування Міністерства освіти та науки, що змушує Укртелерадіопресінститут конкурувати за фінансування.
Боротьба з антиукраїнською продукцією
Держкомтелерадіо у другому півріччі 2024 року продовжив протидіяти поширенню видавничої продукції держави-агресорки та Білорусі.
“Програмне забезпечення маркетплейсу Prom.ua містить алгоритм, який відсікає спроби розміщення пропозицій продажу будь-якого забороненого товару, зокрема й книжкової продукції”, — уточнив Наливайко.
За його словами, завдяки співпраці з маркетплейсом з квітня 2024 року припинено реалізацію понад шести тисяч найменувань забороненої продукції.
Станом на грудень 2024 року Держкомтелерадіо зафіксував у Державному реєстрі видавців 8 585 суб’єктів видавничої справи, що на 621 більше порівняно з лютим 2022 року. Значний приріст відзначено навіть у регіонах, які перебувають під постійними обстрілами. Наприклад, у Харківській області кількість зареєстрованих суб’єктів зросла на 63, у Дніпропетровській — на 42, у Київській області — на 213.
Україномовні видання домінують
Співвідношення україномовних і російськомовних видань в Україні суттєво змінилося. З понад 11 тисяч примірників, опрацьованих Книжковою палатою, 87% — українською мовою, лише 3,67% — російською.
“Зауважу, що Держкомтелерадіо після 24 лютого 2022 року не виявив жодної спроби реалізації в Україні видань, внесених до цього Переліку”, — повідомив Наливайко, говорячи про список видань антиукраїнського змісту, що зараз налічує 542 позиції.
Попри виклики війни, Комітет продовжує активно розвивати видавничу сферу та захищати інформаційний простір України.
У 2024 році акціонерне товариство «ДАК “Укрвидавполіграфія”» разом із чернівецьким «Видавництвом 21» випустило шість книг сучасних українських письменників накладом майже 100 тисяч примірників. Всі видання отримали гриф «Не для продажу» і були поширені безкоштовно в межах благодійної акції.
Серед важливих літературних подій року виділяється публікація книги британсько-української письменниці Анни Шевченко під назвою «Навколо війни через 20 історій» («Around the war in twenty stories»). Видання, надруковане Харківською книжковою фабрикою «Глобус» у межах благодійної ініціативи, було подаровано бібліотекам та представникам політичних кіл Великої Британії.
“Авторка передала частину накладу представникам політичної еліти та бібліотекам, а кошти від продажу книги було спрямовано на підтримку волонтерських проєктів в Україні”, – зазначають організатори акції.
Український інститут підвищення кваліфікації працівників медіа сфери адаптував свої навчальні програми до потреб воєнного часу. У 2024 році навчання в установі пройшли 700 представників Сил оборони, працівників ЦОВВ, воєнних журналістів і співробітників місцевих медіа з деокупованих територій.
“Всі освітні програми були адаптовані до потреб боротьби з ворогом в інформаційному просторі”, – заявив голова Держкомтелерадіо.
Державне підприємство «УСТФ “Укртелефільм”» попри юридичні складнощі продовжує створювати контент. У 2024 році завершено роботу над документальною стрічкою «Варшавські храми. Відродження заради майбутнього», і розпочато підготовку до зйомок фільму «Іван Світличний і його Надія».
Важливим кроком у посиленні інформаційної безпеки стало рішення Держкомтелерадіо припинити використання месенджера «Телеграм» у своїй роботі. Цей захід був ухвалений на підставі рекомендацій Національного координаційного центру кібербезпеки.
“Ми ніколи не використовували телеграм для офіційної комунікації, віддаючи перевагу нашому вебсайту та сторінці у Facebook”, – зазначив очільник відомства Олег Наливайко.
З 2022 року продовжується реалізація акції «Українським дітям — українську книгу!», під час якої було доставлено понад 1 мільйон примірників літератури у 32 країни світу та відкрито близько 300 «Українських книжкових поличок».
У межах цієї ініціативи в українських бібліотеках замінено понад 50 тисяч примірників російських книг на українські. Також книжки було передано освітнім закладам Харківщини, зокрема адаптованим дитячим садкам, відкритим у метрополітені.
“Особлива увага приділяється підтримці наших захисників: понад 2 тисячі книг передано прикордонникам і військовим у госпіталях”, – розповіли організатори.
Культурно-мистецький проєкт «Невидимі сторінки», реалізований у 2024 році видавництвом «Антологія» за підтримки Українського інституту книги, спрямований на популяризацію читання шрифтом Брайля. Ініціатива забезпечила доступ людей із порушеннями зору до художньої та наукової літератури.
За словами експертів, ці проєкти підкреслюють важливість підтримки української культури навіть у складних умовах.
Традиційні конкурси й премії Держкомтелерадіо
У 2024 році Держкомтелерадіо продовжив організацію роботи комітетів, які займаються присудженням чотирьох державних премій. Зокрема, у сфері інформаційної діяльності відзначають премії імені Івана Франка та В’ячеслава Чорновола, а в галузі літератури та мистецтв – премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського і Лесі Українки, що спрямовані на підтримку дитячої та юнацької творчості.
У рамках цьогорічного присудження премії імені Івана Франка нагороди отримали:
- “Євген Акимович та Йосип Бурчо за збірку публіцистичних творів «Діалоги про Україну» в номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації».”
- “Андрій Тітко, Алла Скорик, Микола Іванчик, Олександр Поліщук і Дмитро Сахон за документальний фільм «Битва за Чернігів» у номінації «За кращий твір у телевізійній сфері».”
- “Вадим Карп’як, Оксана Мороз, Катерина Гольцберг, Лідія Смоль і Юлія Загоруйко за програму «ППО. Протипанічна оборона» в номінації «За кращий твір у радіомовній сфері».”
- “Ігор Медвідь за монографію «Пророк чи єретик? Релігійний світогляд Івана Франка та його взаємини з духовенством» у номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері».”
- Премія імені В’ячеслава Чорновола була присуджена Михайлу Сидоржевському за його публіцистичну книгу «На межі світла і пітьми».
1 листопада 2024 року завершився етап подання заявок на участь у конкурсі на здобуття премії Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за 2024 рік. На розгляд комітету було передано 57 творчих робіт, які розподілили за чотирма номінаціями:
- У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» надійшло 33 роботи, серед яких одна книга, видана у Литві.
- Номінація «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» включала праці ілюстраторів із видавництв «Ранок», «Вік», «Час майстрів», «Віват» та інших.
- Вісім театральних вистав було представлено в категорії «Театральні вистави для дітей та юнацтва».
- У категорії «Художні та анімаційні фільми для дітей та юнацтва» до конкурсу долучився один мультсеріал.
Засідання комітету щодо присудження цієї премії заплановано після формування його оновленого складу.
У 2024 році також завершився прийом заявок на здобуття премії імені Максима Рильського. На конкурс надійшло 12 робіт: дев’ять у номінації за переклад українською мовою творів закордонних авторів та три – за переклад українських класиків іноземними мовами. Розгляд кандидатур комітетом заплановано на початок 2025 року.
Розв’язання скандалу навколо премії Рильського
Восени 2024 року завершилася суперечлива ситуація з присудженням премії імені Максима Рильського за 2023 рік. Кабінет Міністрів, після доопрацювання рекомендацій комітету, остаточно затвердив нагородження Володимира Литвинова за переклад твору Ціцерона «Тускуланські бесіди. Про обов’язки» українською мовою, а також Ендрю Шеппарда і Дмитра Дроздовського за переклад збірки дитячих творів «Ірпінь — мій дім» англійською.
У цьому процесі, після початкового оголошення переможців у січні 2024 року, виникла критика з боку одного з членів комітету Максима Стріхи, який вважав вибір недостатньо обґрунтованим. Це призвело до повернення рішення на доопрацювання, однак у підсумку нагороди були залишені за первинними лауреатами.
Міжнародна співпраця
У 2024 році Держкомтелерадіо продовжував бути бенефіціаром декількох міжнародних проєктів у сфері інформації та медіа. Серед них – зареєстровані цього року ініціативи «Програма партнерства у галузі масмедіа в Україні» та «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні», що фінансуються Держдепартаментом США і Радою Європи відповідно.
Додатково реалізовуються «Медійна програма в Україні» за підтримки уряду США та друга фаза «Проєкту розвитку потенціалу Суспільного мовника України», спонсорованого урядом Японії. Останній має на меті забезпечення стабільного функціонування АТ «НСТУ» та поширення достовірної інформації серед громадськості.
