Тетяні Теплюк — 72 роки, вона — військова бригади «Азов». Жінка переконана: вікові обмеження придумали бюрократи,а відмову від бажань у літньому віці — нудні люди.

«Думаю, що сьогодні я найстарша військова не лише в Нацгвардії,а й в усьому українському війську. Був у одному танковому підрозділі мій ровесник, Кузьмич, так гарно на гармошці грав, але нема вже його, помер»

Теперішній воєнний конфлікт — не перший для пані Теплюк. у 1980 році Вона поїхала працювати цивільною медсестрою у складі тилових служб радянських військ в Афганістані. Безпосередньої участі у бойових діях не брала — надавала медичну допомогу пораненим перед їхнім відправленням у шпиталь.

«Мені захотілося зʼясувати, на що я здатна. Сподівалася, що в армії будуть якісь нові виклики»

У грудні 2013 року Тетяна, після своїх чергувань у пологовому будинку, почала їздити на Майдан. У свої майже 62 роки вона допомагала в медпункті, який майданівці організували в Жовтневому палаці. Вона перев’язувала рани, ставила крапельниці, роздавала ліки хворим та пораненим. Попри все, Тетяна знаходила час їздити додому у Васильків, щоб приготувати їжута підтримати сина й чоловіка, які брали участь у будівництві барикад.

“Почалося АТО, мене пекли всі ті події — Іловайськ, Маріуполь, Дебальцеве. У Маріуполь я тоді просто закохалася, я не пропускала жодного репортажу з міста. Маріуполь тоді вдалося відстояти, він стрімко українізувався — я хотіла стати частиною його життя. Обдумувала можливість переїхати в Маріуполь. Але я переживала, що людині пенсійного віку в прифронтовому місті важко буде знайти роботу…Потім мені зателефонував мій хрещеник, який служив у “Азові”, і запитав, чи не погоджуся я працювати в їхньому медпункті. А я сказала, що вже рік мрію про таку пропозицію. Узяла в пологовому відпустку, поїхала до хлопців”, – розповіла Тетяна.

Медпунктом «Азову» в Маріуполі з 2015 року Тетяна опікувалася як цивільна людина, хоча носила форму і дотримувалася військових порядків. Коли почалася повномасштабна війна, 70-річна Тетяна Теплюк не пішла з «Азову». Потім був місяць в оточенні на «Азовсталі» — робота в медпункті й на кухні, розуміння, що сподіватися можна тепер хіба що на диво. Тетяна знайшла для себе дієвий спосіб психологічного захисту – інтенсивна праця. На «Азовсталь» вона йшла вже військовослужбовицею — у березні 2022-го командир просто констатував, що відтепер вона мобілізована. Отже, 17 травня в російський полон з «Азовсталі» виходила вже військова Тетяна Теплюк.

“Найбільшим моїм страхом було померти в полоні. І знову ж таки, я сприймала факт свого полону філософськи. Я хотіла в армію? Так. Війна — частина армійського життя, а полон — цілком можливе випробування під час війни. Я говорила про це і дівчатам в камері. Вони могли дратуватися через мої слова, але потім дякували за таку психологічну підтримку” – розповіла жінка.

З полону вона поверталася в новорічну ніч 2023 року, Був страх, що її за віком спишуть у цивільне життя. Уже у вересні 2023 року Тетяна повернулася у свою бригаду. Чоловік з сином прийняли це її рішення з повагою.

“Чого про старість думати? Я себе і старою ніколи не називаю. Онуків не маю, то й бабусею мене ніхто не кличе. Ми є тим, ким самі себе вважаємо. Я не бабця, я солдат. Молоді бійці роблять свою роботу, а я — свою. Мої побратими були ошелешені, коли після полону дізналися, скільки мені років”, – розповіла Тетяна.