“Безпека шкіл” як прикриття: МВС планує масове бронювання поліцейських 
Спільні світлини з’явилися у Facebook Кузьменко та акаунті Free Dr Kuzmenko.
Кузьменко, Дугарь та Антоненко планували разом відвідати святковий парад у центрі столиці з нагоди Дня Незалежності. Однак суд продовжив цілодобовий домашній арешт Антоненку.
Тому Дугарь, Кузьменко й інші активісти прийшли його підтримати.
Сам Антоненко у Facebook опублікував кілька роликів, на яких видно авіацію, що брала участь у параді. Riffmaster зазначив, що теж бачив частину параду.
Як сповіщалося, 6 серпня медсестра Яна Дугарь повідомила, що останнім часом помічає стеження за собою.
18 серпня вже друга фігурантка справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Юлія Кузьменко заявила про стеження за нею.
Раніше подібного листа в СІЗО писав ще один фігурант справи Шеремета – Андрій Антоненко, зазначаючи, що побоюється за своє життя. Яна Дугарь опублікувала таку саму заяву, розповідаючи про стеження.
Що відомо про справу Шеремета?
10 березня 2017 року було оприлюднено фільм-розслідування вбивства Павла Шеремета, автори матеріалу – редакція розслідувань “Слідство.Інфо” і представники міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP. У фільмі, зокрема, йдеться про те, що колишнього співробітника СБУ Ігоря Устименка помітили на відео з камер спостереження в ніч перед вбивством журналіста Павла Шеремета.
12 грудня 2019 року щодо справи Шеремета організували брифінг, у якому брали участь голова МВС України Арсен Аваков, Генеральний прокурор Руслан Рябошапка, а також запросили президента Володимира Зеленського. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що слідчі Нацполіції затримали підозрюваних у вбивстві — Дугарь, Кузьменко та Антоненка.
У кримінальній поліції назвали кілька версій скоєння вбивства: помилка в об’єкті злочину (Шеремет загинув внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання “Українська правда”, цивільній дружині журналіста Олені Притулі), побутові та міжособистісні конфліктні ситуації, професійна діяльність журналіста в Україні, Білорусі та Росії. І четверта версія – це дестабілізація соціально-політичної ситуації в державі шляхом вбивства відомої людини.
Тоді Зеленський заявив, що сподівається дуже швидко почути прізвище замовника вбивства. “Можливі вбивці сьогодні були затримані. Дуже багато відповідей ми сьогодні з вами отримали. Але є ще одне запитання – хто замовник”, – сказав тоді Зеленський.
Усім трьом затриманим були пред’явлені підозри. Андрій Антоненко повідомив, що спочатку не повірив, коли йому правоохоронці почали вручати підозру в убивстві журналіста.
Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має стосунку до вбивства журналіста.
21 травня 2020 року стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.
25 серпня минулого року стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.
4 січня 2021 року було оприлюднено аудіозаписи, на яких нібито високопосадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення, зокрема, Шеремета. Колишній білоруський спецпризначенець Ігор Макар, який передав українським правоохоронцям аудіозаписи, 19 січня дав свідчення у справі про вбивство Шеремета. Крім того, Ігор Макар заявив про готовність дати свідчення Генеральній прокуратурі України.
За даними аудіозапису, вбивство журналіста Павла Шеремета санкціоновано президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож регулярно виходили на численні акції протесту, вимагаючи справедливого розслідування вбивства журналіста.
Наразі судові засідання у справі тривають. Андрій Антоненко перебував під вартою довше за інших фігуранток справи — понад 500 днів. 30 квітня цього року Шевченківський районний суд Києва вперше змінив міру запобіжного заходу Антоненку. Зараз він перебуває під домашнім арештом.
- 4 серпня Юлії Кузьменко вперше за рік пом’якшили запобіжний захід. Тепер вона перебуває під нічним домашнім арештом.
