Про це народний обранець поінформував на своїй сторінці в Facebook.
Такий крок Бужанський аргументував висновками Венеціанської комісії, яка заявила, що новий закон про мову “не може знайти баланс між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин”.
Нардеп вважає, що закон “спрямований на дискримінацію носіїв інших мов”, в першу чергу російськомовних.
“Друзі, вніс до Парламенту законопроєкт про визнання Закону про державну мову таким, що втратив чинність. Про скасування закону про мову, якщо комусь зрозуміліше так. На базі нововиявлених обставин, зважаючи на рішення Венеціанської комісії. Ми всі прекрасно розуміємо, що нічого спільного з захистом і розвитком української мови діючий закон не має. Що закон цей спрямований на дискримінацію носіїв інших мов, у першу чергу, російської мови. Що закон цей безпосередньо завдає шкоди нашій державі, виштовхуючи наших громадян з нашого інформаційного поля в чуже. Що цей закон вбиває і принижує нашу україномовну літературу, ставлячи її в неконкурентне становище і не даючи їй рости. Це закон для тих, хто не хоче бачити Україну сильною, сучасною, багатонаціональною державою”, – написав Бужанський.
Він висловив думку, що скасування чинного закону про мову “відкриє можливість для написання дійсно вартісного документа”.
Для цього нардеп пропонує провести широку дискусію “між жителями Сходу і Заходу України, націоналістами, раціоналістами, діячами культури, представниками медіа”.
“І новий закон буде відповідати інтересам нашої країни і європейським цінностям, про які так багато говорили автори попереднього закону. І якими вони знехтували, відверто ущемивши і принизивши права неукраїномовних громадян України. Про що прямо говориться у висновках Венеціанської комісії”, – підсумував Бужанський.
Нагадаємо, що 16 травня в парламентському виданні “Голос України” було оприлюднено закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Важливо зазначити, що в законі йдеться не про примусову українізацію, а про те, що саме українська мова є державною. Закон не поширюється на мову проведення релігійних обрядів і побутове спілкування.
Українська мова є обов’язковою для чиновників, вищого керівництва країни, народних депутатів і так далі. Українською повинні вільно розмовляти президент, прем’єр-міністр, глава Парламенту, члени Уряду, міністри, народні депутати, депутати місцевих рівнів, судді та адвокати, викладачі вузів і шкіл, медпрацівники і так далі
Крім того, українська мова є обов’язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах.
Крім цього, відповідно до закону українська мова стає обов’язковою і для всіх видів ЗМІ. Порушення закону спричинять штрафи. Однак адміністративну відповідальність за порушення закону відтермінували до 2022 року.
- Венеціанська комісія рекомендує Україні переглянути мовний закон. У комісії відзначають, що для того, щоб мовна проблема не стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, “вкрай важливо домогтися балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин”. Однак цього, на думку комісії, не було зроблено в новому законі.
- Кабінет Міністрів України створив Національну комісію зі стандартів державної мови.
- Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський раніше відзначав, що не має наміру ініціювати зміни в “мовний закон”.