Ініціативу підтримали 250 народних депутатів, про що вказано у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради.

Картка законопроєкту

У пояснювальній записці до закону зазначено, що він розроблений для запобігання розголошення окремих відомостей у текстах судових рішень.

«Для досягнення цієї мети запропоновано на законодавчому рівні відтермінувати загальний та повний доступ до окремих судових рішень, а також обмежити оприлюднення окремої інформації в судових рішеннях», — йдеться у документі.

Даним законопроєктом пропонується обмежити на час воєнного стану загальний доступ до судових рішень у кримінальних провадженнях щодо фігурантів кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби.

Загальний доступ до цих рішень пропонують відкривати через рік після дня закінчення (скасування) воєнного стану. А якщо розголошення окремої інформації, на переконання суду, може зашкодити безпеці, той може зазначити, що вона не підлягає розголошенню.

Окрім того, пропонується обмежити публікацію в рішеннях даних про військові частини, військові виші, організації зі складу оборонно-промислового комплексу тощо.

Доступ (загальний та повний) до ухвал про арешт майна, дозвіл на обшук житла, на проведення негласної слідчої (розшукової) дії пропонують також відкривати через один рік після внесення таких ухвал до реєстру.

Проти такого рішення виступила народна депутатка Верховної ради України Ірина Геращенко, адже вважає, що таким чином «влада планує закрити інформацію не лише про критичні обʼєкти, але і справи по лобізму чи мобілізації».

«Це дуже поганий законопроєкт! Під гучними гаслами воєнного стану  і захисту критичної інфраструктури пропонується розширити  інформацію, що не може бути розголошена в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу. Тобто, засекретити їх!», — обурюється вона.

Ірина Геращенко

Напередодні десятки правозахисників закликали народних депутатів не ухвалювати законопроєкт про запобігання розголошенню окремих даних у текстах судових рішень та стверджували, що він може обмежити доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес.

Про це йдеться у заяві, яку підписали 32 організації.

Вони зазначають, що даний законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес.

Тож, це значно обмежить право громадськості стежити за судовими справами.

У заяві йдеться про те, що запропоновані зміни також суперечать принципам демократичного суспільства і євроінтеграційним зобовʼязанням України.

«Законодавство повинно мати єдиний підхід щодо обмеження доступу до інформації, тож відкриті дані не мають бути обмежені у судових рішеннях. Інакше це загрожує нормальному та ефективному функціонуванню Єдиного державного реєстру судових рішень, який є демократичним досягненням українського суспільства», — пояснюють правозахисники.

«Уже зараз люди, які оновлюють дані в ТЦК, дізнаються про справи проти себе. А цей законопроєкт тільки посилить проблему», — обурюється Ірина Геращенко.

Варто зазначити, що минулого року представники громадських організацій вже виступали проти цього законопроєкту — тоді його вдалося зняти з порядку денного.

До заклику не ухвалювати даний законопроєкт також доєдналася низка українських журналістів та медійних організацій, адже на їх думку «він суттєво перешкоджатиме висвітленню кримінальних справ, повʼязаних із війною, та у результаті позбавить громадськість контролю над правосуддям у важливих судових процесах».

«З початку російського широкомасштабного вторгнення ми активно моніторимо і висвітлюємо судові процеси щодо злочинів, повʼязаних із війною, нацбезпекою, щодо колаборантів, ухилення від мобілізації тощо, спираючись, серед іншого, і на дані з Єдиного реєстру судових рішень. Автори законопроєкту 7033-д  хочуть відтермінувати публікацію цих рішень – за їхнім задумом, документи зʼявляться у реєстрі лише через рік після закінчення воєнного стану. Законопроєкт також наділяє суддів правом «з міркувань безпеки» не публікувати інформацію, що була оголошена у відкритому засіданні та яка, на думку суддів, «може сприяти ідентифікації» місць та закладів критичної інфраструктури. Проте ці відомості легко можна знайти в інтернеті. А при прийнятті цього рішення судді керуватимуться лише своїми переконаннями. Крім того, з судового реєстру зникнуть усі рішення у зазначених справах, що були прийняті з початку введення воєнного стану», — пояснюють вони.

За словами журналістів видань така ініціатива може містити ризики перешкоджання їх роботі, а також праву читачів на отримання достовірної інформації про події в Україні.

«Ми вбачаємо в законопроєкті 7033-д спробу цензури, яка значно звузить можливості громадського контролю над важливими судовими процесами та ймовірно сприятиме суддівському свавіллю. Закликаємо депутатів відхилити цей законопроєкт», — йдеться в повідомленні.

У свою чергу національне агентство з питань запобігання корупції в законопроєкті про запобігання розголошенню окремих даних у текстах судових рішень помітило корупціогенні фактори.

Про це повідомляють у виданні «Судово-юридична газета».

«За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті Закону корупціогенні фактори, зокрема: необґрунтоване відтермінування повного доступу суб’єктів, визначених у п. 2 розділу IX Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 (далі – Порядок), до інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр), що ускладнить здійснення ними визначених законодавством повноважень; встановлення дискреційних повноважень суду щодо визначення інформації такою, що не підлягає розголошенню (опублікуванню), при направленні рішення до Реєстру», — йдеться в резюме антикорупційної експертизи.

Висновок антикорупційної експертизи проєкту закону

У коментарі нашому виданню юристка Надія Шуляк пояснює, що автори законопроєкту обґрунтовують необхідність змін «проблемою, що склалася на практиці, а саме коли окремі відомості досудового розслідування розголошуються або можуть розголошуватися особами, які мають повний доступ до Реєстру, що спонукає слідчі органи приймати постанови щодо обмеження повного та загального доступу до електронних копій судових рішень у Реєстрі.

У свою чергу завчасне попередження про обшук, про проведення негласних слідчих (розшукових) дій може призвести до знищення доказів у кримінальному провадженні».

Основними міжнародними документами, якими регулюється порядок доступу до судових рішень і які ратифіковані Україною є Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до ЗУ «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Однією із основних засад організації судової влади, яка зазначена в ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» є гласність та відкритість судового процесу, тобто судові рішення та судові засідання є відкритими, крім випадків, установлених законом; будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом (ст. 11 Закону).

21 листопада 2002 р. Верховна Рада України схвалила Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, де, серед іншого, передбачалось заснування національної інформаційної мережі судових рішень з метою забезпечення доступу до прикладів судової практики та можливості їх публічного обговорення.

З метою виконання даної Концепції та забезпечення доступу до судових рішень було створено Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечення ведення якого покладено на Державну судову адміністрацію України.

«Таким чином, обмеження доступу до судових рішень є порушенням Концепції Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Прийняття законопроекту також перешкоджатиме свободі слова, обізнаності та доступу громадськості до публічної інформації. Що навпаки необхідно для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів системи правосуддя», — розповідає Надія Шуляк.

Надія Шуляк

«Крім того, Положення щодо обмеження доступу до рішень про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, про відмову у задоволенні такого клопотання, а також про дозвіл або відмову на проведення негласної слідчої (розшукової) дії є непропорційним і не відповідає меті таких рішень та порушує право особи на захист, зокрема, й від свавільного втручання в приватне життя, у т.ч. збору персональних даних. У випадку проведення відкритого обшуку, рішення має оприлюднюватися не пізніше дня, коли такий обшук був проведений у т. ч. для ефективного оскарження. У випадку негласних дій інформація має оприлюднюватися не пізніше дня, коли процесуальні дії щодо певної особи були припинені», — пояснює юристка.

Ба більше, пропонується обмеження в доступі до рішень щодо злочинів проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби.

«Частина таких справ несе значний суспільний інтерес, адже стосується публічних діячів, вищих посадових осіб, посадових осіб силових відомств, зокрема тих, що працювали в інтересах Росії. Приховування інформації про таких осіб не лише не відповідає меті охорони інформації, але і сприяє відчуттю безкарності, адже суспільство не буде належним чином поінформоване про справедливе покарання для таких осіб. Такі обмеженні є непропорційним та не відповідає запиту суспільства. Таким чином, журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та накладене судом покарання на ворогів (державних зрадників, колаборантів, посібників окупантів) та військових. Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві, зокрема щодо мобілізаційних заходів. Законопроєкт №7033 також перешкоджатиме правозахисникам відстежувати розвиток судової практики у кримінальних справах щодо військових», — говорить вона.

Крім того, пропонується суттєво розширити перелік відомостей, які не можна розголошувати в текстах судових рішень. Проблема не тільки у тому, що більшість цих відомостей і так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди), що нівелює необхідність приховувати їх зараз.

Водночас це положення може сприяти вилученню з судового реєстру необмеженої кількості рішень на необмежений час для приховання цієї інформації з наявних рішень. До того ж відповідно до проєкту ця норма діятиме не тільки під час воєнного стану, а й у мирний час, що є необґрунтованим та ускладнюватиме моніторинг судових рішень для громадськості.

«Законопроект зменшить довіру громадськості до судової гілки влади та інших державних органів, та взагалі влади. Люди будуть обмеженими у своєму праві на вільний доступ до інформації, а активісти та громадські організації не зможуть відстежувати порушення та адвокатувати зміни», — припускає Надія Шуляк.

Також планується надати суддям право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що «може зашкодити безпеці» у справах, розглянутих у відкритому засіданні.

Юристка стверджує, що це суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики.

Крім того, таке рішення суддя ухвалюватиме поза процесуальним порядком, тому його законність і обґрунтованість буде неможливо перевірити. У випадку, коли, на думку суду, розголошення певної інформації може зашкодити інтересам нацбезпеки, а отже розгляд і оголошення цієї інформації повинні відбуватись у закритому судовому засіданні, такий механізм уже передбачений українським законодавством.

«З вищевикладеного вбачається спроба цензури, яка значно звузить можливості громадського контролю над важливими судовими процесами та ймовірно сприятиме суддівському свавіллю», — резюмує вона.

  • Суд наклав арешт на документи районних ВЛК Полтавщини через рекорд непридатних до служби
  • Бронюватимуть професії, а не людей: уряд готує перелік спеціальностей та посад, які не підлягають мобілізації
  • В Україні запрацював сайт про спонсорів та співучасників російської агресії