Про це повідомила пресслужба Офісу президента.

“Закон покликаний створити сприятливі умови для ведення інноваційного бізнесу в Україні, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій і талановитих фахівців”, – йдеться в повідомленні.

Для стимулювання розвитку цифрової економіки документ запроваджує правовий режим “Дія Сіті” та визначає організаційні, правові й фінансові засади його функціонування. Цей правовий режим передбачає спеціальні умови оподаткування, які будуть визначені Податковим кодексом України. Відповідний законопроект наразі опрацьовується у Верховній Раді на виконання завдань, визначених в Указі Президента № 371 “Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії в Україні”.

Спеціальні умови оподаткування застосовуватимуться до компаній – резидентів “Дія Сіті”. Стати таким резидентом може юридична особа, зареєстрована на території України, яка відповідає низці вимог, вказаних у документі.

Статус резидента “Дія Сіті” надає уповноважений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки. Закон визначає питання, пов’язані з набуттям та втратою цього статусу.

Інформація про компанії, що мають або перебували у статусі резидента “Дія Сіті”, міститься в електронному реєстрі “Дія Сіті”, який є відкритим та оприлюднюється в мережі Інтернет.

Також закон містить норми, пов’язані з тимчасовою непрацездатністю та соціальними гарантіями для гіг-спеціалістів, їхнім загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, а також правом інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням гіг-контракту.

За даними Мінцифри, закон визначає загальні засади функціонування спеціального режиму для IT:

  • свобода діяльності — всі резиденти мають право самостійно здійснювати господарську діяльність, а також обирати форми її організації та співпраці з третіми особами;
  • невтручання держави — передбачена норма про неприйнятність прямого чи опосередкованого примусу юридичних осіб до набуття статусу резидента “Дія City”;
  • презумпція правомірності діяльності резидентів;
  • стабільність — термін, упродовж якого держава гарантує ІТ-індустрії незмінність умов “Дія City”, становить 25 років;
  • формальний характер процедури набуття статусу резидента.

Ці засади будуть поширюватися не лише на резидентів “Дія City”, а й на всі ІТ-компанії.

Закон набирає чинності на наступний день після опублікування, крім пункту 9 частини четвертої статті 5 (віднесення діяльності постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, до видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму “Дія Сіті”). Цей пункт набирає чинності через шість місяців з дня набрання чинності законом України, що визначає особливості правовідносин у сфері обігу віртуальних активів.

Варто зазначити, що далеко не всі ІТ-фахівці згодні з таким законом. У день його прийняття під Верховною Радою пройшла акція, яка була спрямована проти запуску “Дія.Сіті”.

ІТ-фахівці наполягали, що законопроєкт щодо запуску “Дія.Сіті” не є вирішенням проблеми, а лише створює ще більші проблеми на майбутнє. Вони вимагали: відкликати чи ветувати законопроєкт №4303; створити прозорі та недискримінаційні правила гри на ринку для всіх гравців, а не диференціювати ринок IT; чітко врегулювати питання з авторським правом у ІТ-сфері; захистити замовників ІТ-продуктів; захистити права ІТ-фахівців та компанії, тощо.

  • 15 липня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому базовий законопроєкт про запровадження правового режиму “Дія City” для IT-індустрії в Україні.