Про це пише Reuters.
Виступаючи на заході, організованому Bloomberg, Блінкен зауважив, що Китай змінив основне узгоджене розуміння між Вашингтоном і Пекіном, що склалося десятиліттями, про те, що його розбіжності з Тайванем вирішуватимуться дипломатичним шляхом.
“Змінилося ось що: рішення уряду в Пекіні про те, що такий статус-кво більше не прийнятний, що вони хочуть пришвидшити процес, за допомогою якого прагнутимуть возз’єднання”, — пояснив він.
Держсекретар додав, що Китай також прийняв рішення про посилення тиску на Тайвань і можливість “використання сили для досягнення своїх цілей”, якщо тактика тиску не спрацює.
Це те, за його словами, що принципово змінилося.
Вашингтон не хотів “холодної війни” і не намагався стримувати Китай, додав він, але був рішучий і відстоював інтереси Тайбею.
Минулого тижня американський дипломат заявив, що Пекін сповнений рішучості досягти возз’єднання з Тайванем “набагато швидше”.
Адміністрація президента Джо Байдена неодноразово звинувачувала Китай у використанні візиту на Тайвань спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі як приводу для нарощування військових навчань навколо острова.
У Пекіні вважають Тайвань своєю територією. У відповідь на візит спікерки Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі на початку серпня Китай розпочав масштабні військові маневри та продовжує нарощувати угруповання військових кораблів та літаків поблизу острова.
Напередодні на з’їзді Комуністичної партії Китаю 2300 делегатів уперше проголосували за включення до статуту партії поняття “опір незалежності Тайваню”. Документ раніше лише закликав до “возз’єднання” з острівною територією.
Голова КНР Сі Цзіньпін на з’їзді партії знову пригрозив Тайваню військовою силою. Китай прагне мирного “возз’єднання”, але “ми ніколи не візьмемо на себе зобов’язання відмовитися від застосування сили. Китайське керівництво збереже опцію для вжиття всіх необхідних заходів”, – заявив він.
Раніше Сі Цзіньпін отримав третій президентський термін, який є прецедентом, і представив новий Постійний комітет Політбюро, який складається з лояльних прихильників, закріпивши за собою місце найвпливовішого правителя країни з часів Мао Цзедуна.
Голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що Китай не відмовиться від налаштування силового повернення Тайваню під свій контроль. У відповідь Тайвань наголосив, що його суверенітет не може бути предметом торгу.
- Президентка Тайваню Цай Інвень провела паралелі між погрозами Китаю та нападом РФ на Україну. Лідерка запевнила, що Тайвань не відступить перед “агресивними погрозами”.
- Делегація комітету німецького Бундестагу з прав людини під час візиту на Тайвань висловила підтримку демократичній владі острова та застерегла Китай від зміни статусу-кво насильницьким шляхом.
- Колишнього президента Китаю Ху Цзіньтао вивели з церемонії закриття з’їзду правлячої Комуністичної партії, яка відбулася у Пекіні. Двоє стюардів випровадили його зі сцени головного залу Народних зборів.
