Про це йдеться у повідомленні Міністерства.
Картина Казимира Малевича “Суперматизм-65” з колекції Харківського художнього музею є яскравим прикладом супрематизму — мистецького стилю, започаткованого Малевичем у 1915 році.
Малевич, народжений у Києві, черпав натхнення з українського села, де пройшли його дитинство і юність. Митець також відомий як автор першого художнього зображення Голодомору (малюнок “Де серп і молот, там смерть і голод”). У власноруч заповненій графі “національність” під час арешту він написав “українець”. Сьогодні його роботи визнають українськими провідні музеї світу.
Картина Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” з колекції Харківського художнього музею була включена до Державного реєстру національного культурного надбання.
Художник, надихнувшись історією Запорозької Січі, зазначав: “ніхто у світі не знав такої свободи, рівності та братерства, як запорожці”. Створення двох варіантів цієї роботи, присвячених запорожцям, зайняло у митця майже 20 років.
За його власним бажанням, Рєпіна було поховано на його садибі в Україні.
Ще одним важливим артефактом, внесеним до реєстру, стало Євангеліє Апракос 1707 року, надруковане в Києво-Печерській Лаврі. Цей унікальний стародрук зі збірки Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова є шедевром української поліграфії.
- Вперше в історії ЮНЕСКО: Розпочинається спецмоніторинг пошкодженого Держпрому у Харкові
- ЮНЕСКО внесло кобзарсько-лірницьку традицію до реєстру нематеріальної культурної спадщини
- Українська писанка увійшла до культурної спадщини людства