Про це генерал розповів в інтерв’ю “Фактам“.

24 лютого Муженко прибув до Генштабу – і здивувався, побачивши, як люди переміщуються між кабінетами – не розумів, чому так відбувалося.

“Інформація про вторгнення надходила, хто-хто, а Генеральний штаб мав бути чітко готовим до всіх варіантів і розуміти, хто, як і де діє”, – переконаний він.

Тоді Віктор Муженко приєднався до роботи у Генштабі, чому навіть присвятив окремий допис Головнокомандувач Залужний:

Джерело: Головнокомандувач ЗСУ

Як розповів згодом Муженко, тоді на картах вони розглядали різні пропозиції: які здійснити маневри, де посилити якесь угруповання, а звідки – позбирати на інші ділянки, де знайти сили й засоби, щоб прикрити Київський та Чернігівський напрямки.

Там же, на пункті управління, генерал Муженко почув пропозицію, яка його шокувала:

“Коли я почув пропозицію, що нам всім потрібно відійти на правий берег Дніпра (це було запропоновано на пункті управління – не в приватній розмові, а в присутності військовослужбовців, які там знаходились), а лівий залишити, зі мною ледве правець не стався. Як так – ми на третій-п’ятий день війни вже передбачаємо такий відхід? Це те, чого добивається Путін. Якими були б наслідки, якби ми спробували відвести війська? Взагалі важко навіть спрогнозувати”, – констатує військовий.

Він наголосив: ніякої готовності до повномасштабного вторгнення не було: не було ні готових рішень, ані принаймні якихось заготовок.

Ще момент. Запитав декого: “Як трапилося, що російський десант висадився в аеропорту Гостомеля?” Відповіді не було. Тоді було ухвалено рішення завдати удару авіацією, потім – артилерією, а далі заблокувати та знищити ворога”, – розповів він.

Російська навала була зупинена завдяки патріотизму, самовіддачі, героїзму простих людей і простих військових, коли беззбройні українці виходити та зупиняли російські танки, з-під своїх парканів кидали “коктейлі Молотова” та чинили опір майже всюди.

Згодом Віктор Муженко змушений був покинути пункт управління: щодо цього прийшов наказ “зверху”. Зараз у нього з Генеральним штабом немає прямого зв’язку.

“Залужний сказав мені особисто, що “це рішення президента, щоб ви залишили пункт управління”. Не знаю, президента це рішення, чи ще чиєсь. Відповів йому: “Раз так, значить, так”. Не знаю, кому я створив незручності. Може, тим, що категорично не сприймав перемовини з ворогом, які тоді вели. Можливо, позбавляв когось певного комфорту прийняття рішень або опосередковано впливав на якісь рішення”, – згадує генерал.