Про це йдеться у дослідженні, проведеному Freedom House — міжнародною правозахисною неурядовою організацією, що займається підтримкою та дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини.

Звіт “Свобода в мережі 2021” охоплює 70 країн на шести континентах світу. Країни було обрано, щоб проілюструвати поліпшення і погіршення свободи інтернету в різних політичних системах.

Кожна країна отримує числовий бал від 100 (найбільш вільний) до 0 (найменш вільний), що є підставою для присвоєння статусу свободи інтернету: вільний (100-70 балів), частково вільний (69-40 балів), або не вільний (39-0 балів).

Рейтинги складають відповідно до трьох категорій:

A. Перешкоджання доступу: оцінюють інфраструктурні, економічні та політичні бар’єри для доступу; рішення уряду про відключення, підключення або блокування певних програм або технологій; правовий, нормативний контроль і контроль власності над постачальниками інтернет-послуг; а також незалежність регулювальних органів.

B. Обмеження на контент: оцінюють правові норми щодо контенту; технічну фільтрацію та блокування сайтів; інші форми цензури та самоцензури; різноманітність онлайн-середовища; використання цифрових інструментів для цивільної мобілізації.

C. Порушення прав користувача: юридичні заходи захисту й обмеження свободи слова; спостереження і конфіденційність; кібератаки.

На думку правозахисників, в Україні має місце блокування сторінок у соцмережах, а коментатори доволі часто “маніпулюють громадською думкою” в політичних інтересах влади.

Також в Україні переслідують блогерів і авторів політичного контенту, є випадки кібернападів на опозиціонерів і правозахисників.

Найвищі показники цього року отримали Ісландія (96 балів), Естонія (94 бали), Канада і Коста-Ріка (по 87 балів).