Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни.

На думку фахівців те, що Пригожин так і не наважився виконати свою обіцянку щодо виведення вагнерівців із Бахмута свідчить про те, що він розуміє свою залежність від міноборони РФ.

Аналітики зауважили, що Пригожин намагався шантажем змусити російське міноборони змінити пріоритет наступу на Бахмут, щоб він міг самостійно претендувати на перемогу в місті, оскільки війська РФ, ймовірно, готуються до українського контрнаступу.

Пригожин критикував посадовців, відповідальних за розподіл боєприпасів, за те, що вони безглуздо зберігають снаряди та дозволяють російським військовослужбовцям гинути в бою, хоча російське міноборони, ймовірно, (розумно) зберігає обмежені боєприпаси для відбиття українського контрнаступу.

“Ймовірно, Пригожин очікував, що Міноборони Росії повністю піддасться його вимогам, ризикуючи залишити свої власні цілі на користь регулярних російських сил, але, ймовірно, зрозумів, що зараз не може виконати свій ультиматум”, – мовиться у звіті.

Окрім цього, додали експерти, Пригожин сподівався, що генерал армії РФ Сергій Суровікін зможу змусити міноборони Росії надати вагнерівцям достатньо боєприпасів.

“Але те, що він не зміг зв’язатися з Суровікіним, якщо це правда, вказує на те, що Пригожин не має настільки великих важелів впливу в російському МО, як він собі уявляв”, – резюмували в ISW.